Підтема 4. Аналіз і планування показників з праці і заробітної плати працівників торгових підприємств

1. Аналіз формування та використання фонду оплати праці торгового підприємства

Метою проведення аналізу формування та використання фонду оп­лати праці торгового підприємства є оцінка доцільності та ефективності запровадженої системи матеріального стимулювання та визначення "вузьких місць", що потребують удосконалення або ліквідації.

Аналітична робота починається з аналізу загального обсягу та дина­міки оплати праці. На цьому етапі оцінюється загальний обсяг фонду оплати праці, також аналізується абсолютна та відносна зміна його роз­міру порівняно з попередніми періодами. Це дає змогу визначити загальну тенденцію зміни обсягу витрат підприємства на оплату праці персоналу.

Крім абсолютного розміру фонду оплати праці, його розмір може бути охарактеризовано відносними показниками, а саме:

— питомою вагою фонду оплати праці в поточних витратах підприєм­ства;

— питомою вагою фонду оплати праці в доході підприємства;
— рівнем витрат на оплату праці у % до товарообороту.

 

Аналіз значення та зміни перелічених показників порівняно з попе­редніми періодами дозволяє встановити важливість (пріоритетність) управління матеріальним стимулюванням персоналу стосовно інших завдань управління господарською діяльністю підприємства.

Окремо аналізується склад виплат із стимулювання персоналу, тобто структура заробітної плати. Тут визначають обсяги та питому вагу у складі загального обсягу фонду оплати праці — основної заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат; оцінюють зміни, що відбули­ся протягом аналізованого періоду, аналізують співвідношення між ок­ремими напрямами стимулювання.

Проведення цієї роботи дозволяє визначити та оцінити доцільність орієнтації системи матеріального стимулювання підприємства. Високий рівень та зростання питомої ваги основної заробітної плати свідчить про пріоритетність для підприємства таких принципів стимулювання, як гарантованість та стабільність оплати праці. Зростання рівня додатко­вої заробітної плати (відносно основної) є результатом підвищення ува­ги до зростання ефективності витрат на оплату праці, принципу її "зароблюваності".

Зростання розміру інших заохочувальних та компенсаційних виплат визначає орієнтування системи матеріального стимулювання на резуль­тати діяльності підприємства, перш за все, отримання прибутку та участь у ньому найманих працівників, посилення уваги до "негрошових" форм заохочення та закріплення персоналу.

Більш конкретні висновки дозволяє отримати аналіз форм стимулю­вання, які використовуються у межах кожного напряму використання коштів.

Так, аналіз складу основної заробітної плати дозволяє встановити обсяги застосування окремих систем оплати праці (відрядної, погодин­ної, контрактної тощо).

Аналіз складу додаткової заробітної плати дозволяє визначити ак­тивність підприємства у використанні окремих інструментів стимулю­вання продуктивності праці — преміювання, надбавок та доплат, одно­разових заохочень тощо; визначити обсяги компенсаційних виплат, що застосовуються для компенсації працівникам особливих умов праці на цьому підприємстві; оцінити розміри та визначити можливі причини зро­стання інших виплат, що включаються до складу додаткової оплати праці

Аналіз складу інших заохочувальних та компенсаційних виплат доз­воляє встановити, яку форму заохочення за рахунок прибутку вважати найбільш дієвою — виплату премій та інших грошових виплат, оплату акцій підприємства або участь у його викупі, надання соціальних та тру­дових пільгу негрошовій формі. Тут також доцільно врахувати такі фак­тори, як склад персоналу підприємства, рівень основної та додаткової оплати праці, фінансове положення підприємства.

Окремо слід виділити аналіз рівня та динаміки середньої заробітної плати. На цьому етапі роботи обчислюється рівень середньої заробітної плати в цілому на підприємстві та за окремими категоріями персоналу, визначаються зміни, які відбуваються в значенні цих показників порівня­но з попередніми періодами.

Для обгрунтування висновку щодо виконання заробітною платою відтворювальних функцій середня заробітна плата визначається не тільки в грошовому вимірі, але й системою відносних показників: у коефіцієнті перевищення встановленого державою рівня мінімальної заробітної пла­ти, прожиткового мінімуму, неоподаткованого мінімуму.

У процесі аналізу також визначається реальна заробітна плата (шля­хом коригування фактичної середньої зарплати на індекс зміни цін на то­вари та послуги) та аналізується динаміка її зміни. Такі методичні підходи дозволяють дати більш об'єктивний висновок щодо рівня та динаміки се­редньої заробітної плати.

Доцільно також провести порівняння середньої заробітної плати, що склалася на цьому торговому підприємстві, з середньогалузевим рівнем заробітної плати та рівнем заробітної плати на підприємствах-аналогах. Таке порівняння дозволяє визначити достатність витрат на стимулюван­ня персоналу для забезпечення стабільності трудового колективу та реа­лізації його економічних інтересів.

Аналіз динаміки фонду оплати праці слід доповнити визначенням та кількісною оцінкою основних факторів, що обумовили зміну його розмірів.

Найважливішими факторами, вплив яких оцінюється кількісно, є:

1. Зміна чисельності працівників підприємства.

2. Зміна рівня середньої заробітної плати.

3. Зміна рівня заробітної плати (в реальних цінах).

4. Інфляція.

5. Зміна у складі персоналу підприємства.

 

Вплив факторів 1—4 може бути оцінений кількісно за допомогою методу ланцюгових підстановок або індексного методу.

Оцінка впливу змін у складі персоналу підприємства здійснюється методом відсоткових чисел, виходячи з визначення питомої ваги окре­мих категорій персоналу та рівня оплати їх праці в звітному та порівняль­ному періодах.

Потрібно також виділити аналіз ефективності стимулювання персо­налу. У ході проведення цього аналізу необхідно визначити ефективність стимулювання персоналу (тобто оцінити співвідношення між обсягами витрат на оплату праці та наслідками трудових зусиль персоналу). Для оцінки ефективності стимулювання персоналу треба визначити та по­рівняти в динаміці значення таких аналітичних показників:

1. Коефіцієнта співвідношення між темпами зростання продуктив­ності праці та рівнем середньої заробітної плати або коефіцієнта співвідно­шення між темпом зростання фонду оплати праці та товарооборотом.

2. Коефіцієнта співвідношення між темпом зростання фонду оплати праці та доходами підприємства.

3. Коефіцієнта співвідношення між темпом зростання фонду оплати праці та прибутком підприємства.

4. Коефіцієнта співвідношення між темпом зростання фонду оплати праці та ринковою вартістю підприємства (його акцій).

Завершуючи аналіз формування та використання фонду оплати праці, необхідно проаналізувати фінансові можливості підприємства з форму­вання фонду оплати праці, а при потребі — збільшення його розмірів.

Для отримання аналітичного висновку з цього питання слід розраху­вати та проаналізувати в динаміці систему показників:

1. Темпи зростання доходів підприємства.

2. Частку витрат на оплату праці в складі доходів підприємства.

3. Частку витрат на оплату праці персоналу, що займається основною діяльністю, пов'язаною з закупівлею, зберіганням та реалізацією товарів, в обсязі доходів підприємства чи здійснення торгівельної діяльності.

4. Частку витрат на оплату праці в складі валових витрат торгового підприємства (зарплато містких витрат).

5. Частку витрат на матеріальне заохочення персоналу в складі чис­того прибутку підприємства.

Описана послідовність та методика проведення аналізу формування та використання персоналу торгового підприємства дозволяє розробити обґрунтовані пропозиції з удосконалення формування та планування праці торгового підприємства.