Товарні ринки як економічна категорія

Дослідження сутності та механізму функціонування ринку є одним з найважливіших завдань в економічній науці, оскільки ринок — це сере­довище, в якому відбуваються господарські процеси. Ринок — це кате­горія товарного господарства, як всередині держави, так і за її межами.

У зв'язку з цим розрізняють внутрішній товарний ринок і зовнішній. Внутрішній товарний ринок з'являється тоді, коли є товарне господар­ство, а ступінь суспільного розподілу праці визначає рівень його розвитку.

Ринок товарів як економічне явище існує в певних, конкретних со­ціально-економічних умовах, які залежать від форми власності на засоби

виробництва. Місце та роль товарних ринків в економічній системі, за­кономірності їх функціонування визначаються, насамперед, суспільним характером виробництва та відповідною йому формою розподілу життє­вих благ між членами суспільства. Специфіка суспільного ладу, політич­ний устрій та режим відображаються у характері ринкових відносин — в економічній науці та практиці щодо цих ознак розрізняють економіку перехідного періоду і ринкове орієнтовану систему господарювання.

Залежно від того, що є предметом купівлі-продажу, розрізняють такі види ринків:

1) засобів виробництва або капіталу;

2) товарів народного споживання;

3) послуг;

4)робочої сили;

5) інтелектуальної власності;

6) інформації.

При всій рівнозначності цих ринків є серед них і головний. Це ринок споживчих товарів і послуг або предметів споживання. Саме для нього працюють і від нього залежать всі інші ринки. Розгляд та аналіз ринку товарів народного споживання представляє собою комплекс дій, спря­мованих на більш повне дослідження процесів, що розвиваються у сфері товарного обігу, і факторів, які впливають на формування попиту і про­позиції, визначають економічні відносини між виробниками та спожи­вачами.

Для розкриття ролі та місця ринку в будь-якій системі господарюван­ня потрібно, насамперед, дати характеристику його соціально-економіч­ної суті. Виходячи з різних трактувань поняття ринку, можна виділити такі основні характеристики споживчого ринку.

Перше — це сфера прояву певних економічних відносин, де відбу­вається розподіл та перерозподіл споживаної частини суспільного про­дукту, його реалізація шляхом обміну грошових доходів населення на товари.

Друге — це сфера прояву відносин між виробниками і споживачами товарів, а також між вартістю і споживчою вартістю товарів.

Третє — ринок товарів народного споживання виконує роль з'єдну­вальної ланки між виробництвом та розподілом, з одного боку, та особистим споживанням — з іншого. Завдяки цій властивості ринок товарів народного споживання забезпечує відшкодування відповідної частини сукупного продукту у сфері споживання.

У сучасній економічній системі споживчий ринок виконує такі ос­новні функції:

1) визначає вартість товарів та послуг, перетворює продукт праці на товар і доводить його до кінцевого споживача;

2) забезпечує безперервність процесу суспільного відтворення че­рез зв'язок між виробництвом і споживанням, формує цілісність націо­нальної системи та її зв'язок з іншими національними економіками в масштабі світового ринку;

3) спонукає виробників товарів та послуг знижувати індивідуальні затрати, підвищувати суспільну корисність товарів та послуг, їх якість та споживчі властивості, посилює конкуренцію між виробниками;

4) створює матеріальні стимули до пращ, оскільки на ринку в про­
цесі обміну грошей на товари споживач отримує частину матеріаль­них благ, потрібних для продовження життєдіяльності;

5) регулює вплив на економіку в цілому.

Як об'єкт управління споживчий ринок характеризується такими па­раметрами як місткість (ємність), рівень збалансованості попиту і про­позиції, умови реалізації.

Місткість споживчого ринку визначається загальним обсягом плато­спроможного попиту населення, а також попиту підприємств і організацій на товари для колективного споживання. Співвідношення між попитом і пропозицією є основною пропорцією ринку. Для оптимального функціо­нування економіки треба забезпечити максимально можливу відповідність між ними, до того ж не тільки кількісну, але й структурно-якісну. Проте в умовах ринку покупця (споживача), який характеризується широким асортиментом товарів, задовольняючи найрізноманітніші потреби, про­позиція завжди повинна перевищувати попит. Ситуація абсолютної рівно­ваги між попитом і пропозицією на споживчому ринку є абстрактною і на практиці трапляється дуже рідко (коли є цільове замовлення певного споживача).