Дослідження сутності та механізму функціонування ринку є одним з найважливіших завдань в економічній науці, оскільки ринок — це середовище, в якому відбуваються господарські процеси. Ринок — це категорія товарного господарства, як всередині держави, так і за її межами.
У зв'язку з цим розрізняють внутрішній товарний ринок і зовнішній. Внутрішній товарний ринок з'являється тоді, коли є товарне господарство, а ступінь суспільного розподілу праці визначає рівень його розвитку.
Ринок товарів як економічне явище існує в певних, конкретних соціально-економічних умовах, які залежать від форми власності на засоби
виробництва. Місце та роль товарних ринків в економічній системі, закономірності їх функціонування визначаються, насамперед, суспільним характером виробництва та відповідною йому формою розподілу життєвих благ між членами суспільства. Специфіка суспільного ладу, політичний устрій та режим відображаються у характері ринкових відносин — в економічній науці та практиці щодо цих ознак розрізняють економіку перехідного періоду і ринкове орієнтовану систему господарювання.
Залежно від того, що є предметом купівлі-продажу, розрізняють такі види ринків:
1) засобів виробництва або капіталу;
2) товарів народного споживання;
3) послуг;
4)робочої сили;
5) інтелектуальної власності;
6) інформації.
При всій рівнозначності цих ринків є серед них і головний. Це ринок споживчих товарів і послуг або предметів споживання. Саме для нього працюють і від нього залежать всі інші ринки. Розгляд та аналіз ринку товарів народного споживання представляє собою комплекс дій, спрямованих на більш повне дослідження процесів, що розвиваються у сфері товарного обігу, і факторів, які впливають на формування попиту і пропозиції, визначають економічні відносини між виробниками та споживачами.
Для розкриття ролі та місця ринку в будь-якій системі господарювання потрібно, насамперед, дати характеристику його соціально-економічної суті. Виходячи з різних трактувань поняття ринку, можна виділити такі основні характеристики споживчого ринку.
Перше — це сфера прояву певних економічних відносин, де відбувається розподіл та перерозподіл споживаної частини суспільного продукту, його реалізація шляхом обміну грошових доходів населення на товари.
Друге — це сфера прояву відносин між виробниками і споживачами товарів, а також між вартістю і споживчою вартістю товарів.
Третє — ринок товарів народного споживання виконує роль з'єднувальної ланки між виробництвом та розподілом, з одного боку, та особистим споживанням — з іншого. Завдяки цій властивості ринок товарів народного споживання забезпечує відшкодування відповідної частини сукупного продукту у сфері споживання.
У сучасній економічній системі споживчий ринок виконує такі основні функції:
1) визначає вартість товарів та послуг, перетворює продукт праці на товар і доводить його до кінцевого споживача;
2) забезпечує безперервність процесу суспільного відтворення через зв'язок між виробництвом і споживанням, формує цілісність національної системи та її зв'язок з іншими національними економіками в масштабі світового ринку;
3) спонукає виробників товарів та послуг знижувати індивідуальні затрати, підвищувати суспільну корисність товарів та послуг, їх якість та споживчі властивості, посилює конкуренцію між виробниками;
4) створює матеріальні стимули до пращ, оскільки на ринку в про
цесі обміну грошей на товари споживач отримує частину матеріальних благ, потрібних для продовження життєдіяльності;
5) регулює вплив на економіку в цілому.
Як об'єкт управління споживчий ринок характеризується такими параметрами як місткість (ємність), рівень збалансованості попиту і пропозиції, умови реалізації.
Місткість споживчого ринку визначається загальним обсягом платоспроможного попиту населення, а також попиту підприємств і організацій на товари для колективного споживання. Співвідношення між попитом і пропозицією є основною пропорцією ринку. Для оптимального функціонування економіки треба забезпечити максимально можливу відповідність між ними, до того ж не тільки кількісну, але й структурно-якісну. Проте в умовах ринку покупця (споживача), який характеризується широким асортиментом товарів, задовольняючи найрізноманітніші потреби, пропозиція завжди повинна перевищувати попит. Ситуація абсолютної рівноваги між попитом і пропозицією на споживчому ринку є абстрактною і на практиці трапляється дуже рідко (коли є цільове замовлення певного споживача).