В.О. Сухомлинський в одному з розділів книги "Серце віддаю дітям" писав: "Спостерігаючи протягом багатьох років розумову працю учнів початкових класів, я переконався, що в періоди великого емоційного піднесення думка дитини стає особливо ясною... Думка учня початкових класів невід'ємна від почуттів і переживань. Емоційна насиченість процесу навчання, особливо сприймання навколишнього світу, — вимога, що висувається законами розвитку дитячого мислення".
Емоційно-образна підготовка учня до написання твору є одним із головних завдань кожного вчителя.
1. Емоційна насиченість змісту уроку передбачає добір обладнання, яке ілюструє тему:
репродукції картин, малюнки дітей, зразки народних промислів. Це допоможе формувати
естетичні почуття, образні уявлення, подив, захоплення.
2. Невичерпним джерелом емоційності навчання є спілкування з природою. Тож екскурсії до
лісу, у парк, в поле допомагають дітям співставити почуте і побачене, створити нові образи,
заповнити їх яскравими деталями.
3. Сприймаючи музику, наш мозок фіксує її і відтворює в уяві певні фантазії, образи, сюжети,
думки. Тому до кожної теми твору необхідно підбирати конкретний музичний супровід. Це
можуть бути класичні твори, українські народні пісні, дитячі пісеньки, звуки, що імітують спів
птахів, голоси лісу, шум моря тощо.
Музичні твори можна використовувати на будь-якому етапі уроку, поєднувати зі звучанням віршів, розповіддю педагога. Використовуються тематичні музичні фізкультхвилинки, під час яких вчитель і учні можуть рухатись і співати.
Все унаочнення має бути чітко продумане, щоб воно не заважало, не розсіювало увагу дитини, а створювало гармонію із самим уроком, підкреслювало його тему.