Тема: Зв'язок між реченнями в тексті. Спостереження за різними засобами зв'язку.
Мета: Закріпити уявлення учнів про засоби зв'язку між реченнями у тексті. Поглибити знання про будову тексту: наявність у ньому зв'язаних за смислом частин — зачину, основної частини і кінцівки. Розвивати у школярів логічне мислення.
Зміст уроку
I.Перевірка домашнього завдання.
II.Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності:
— Сьогодні ми продовжуватимемо працювати над текстом. Ви навчитеся встановлювати зв'язки між реченнями у зв'язних висловлюваннях, визначати їх складові частини. Уміння, яких ви набудете, допоможуть вам правильно будувати власні зв'язні висловлювання.
III. Закріплення уявлень учнів про засоби зв'язку між реченнями у тексті. Поглиблення знань про будову тексту.
1. Читання тексту.
Лелеки
Весною на даху нашої хати поселилися лелеки. Вони наносили сухого гілля, м'якої трави і вимостили собі розкішне гніздо.
Незабаром у птахів вивелось п'ятеро малят. Вони жадібно розкривали дзьобики і просили їсти. Батьки по черзі літали на болото і годували своїх дітей. Вони майже ніколи не відпочивали.
Молоді лелеки швидко навчилися літати. А восени лелеча сім'я полетіла у вирій.
2. Аналіз тексту.
—З яких частин складається текст?
—Прочитайте зачин. Перший абзац і є зачином. У ньому повідомляється про поселення лелек.
—Прочитайте основну частину. Про що у ній розповідається?
—Чим же закінчується розповідь? Зачитайте кінцівку тексту.
— Чи є зв'язок між усіма трьома частинами тексту? Які слова вказують на цей зв'язок?
Зв'язки між реченнями і абзацами тексту, починаючи від заголовка, найкраще показати на схемі:
Схема допомагає дати відповідь на питання, про кого розповідається у тексті «Лелеки». Учитель зверне увагу дітей, що у тексті розповідається про лелек, у кінці тексту їх називають «лелеча сім'я». Але говориться про лелек — батьків (лелеки — вони — у птахів — батьки) і лелек — дітей (п'ятеро малят — вони — дітей — молоді лелеки). Чому ж вживаються різні слова для називання одних і тих самим лелек? Щоб не повторювати одні і ті самі слова. Без них не може існувати текст. Вони служать для зв'язку думок, для смислового зв'язку речень.
— Коли ж відбувалася описана подія? Одним словом відповісти на це запитання не можна. У тексті є три слова, які вказують, у якій послідовності відбувалися події: весною — незабаром — восени. Ці слова також служать для зв'язку між абзацами.
3. Самостійна робота,
— Прочитайте текст.
— Про що в ньому розповідається?
— Зачитайте зачин, основну частину і кінцівку.
IV.Підсумок уроку.
—З яких частин може складатися текст?
—За допомогою чого пов'язуються речення у тексті?
—Які слова можна було б використати у розповіді про учнів? (Учні — школярі — третьокласники, першокласники — вихованці та ін.).
V. Завдання додому.
— Складіть зв'язну розповідь про роботу школярів у шкільному саду. Використайте у ній названі вами слова для зв'язку між реченнями.
Лекція № 12(2 години)
Методика вивчення розділу “Знання про мову, мовні уміння”. Методика вивчення розділу “Слово”
План лекції
1. Методика опрацювання елементів лексики:
а. завдання розвитку «Слово. Значення слова»;
б. робота над словом; прийоми тлумачення значень слів;
в. робота над багатозначністю слів;
г. вивчення синонімів, омонімів, антонімів;
д. види вправ з лексики.