ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ РІЗНИХ СПОСОБІВ ОПИТУВАННЯ

Способи опитування	Переваги	Недоліки
Особисте	§ Безпосередній контакт § Гнучкість § можливість впливу на респондента § глибина та комплексність інформації	§ Значні витрати часу і грошей § необхідність ретельної підготовки висококваліфікованих інтерв’юерів § складність контролю впливу інтерв’юерів на респондентів
По телефону	§ Швидкість § анонімність респондента § низька вартість	§ Легке переривання розмови § обмежена кількість інформації § можлива відмова відповідати
По пошті	§ Низька вартість	§ Низька ефективність (ймовірність відповіді — 10%) § невідомість відповідача § потреба у ретельному попередньому тестуванні (анкета § відсутність можливості впливу на респондента

Опитування респондентів охоплює такі елементи:

· визначення предмета (предметів) опитування — демографічних, соціально-економічних, психографічних та інших ознак, знань мотивів поведінки, орієнтації, намірів, попиту і т. д.;

· визначення об’єкта опитування (споживачі, покупці, посередники, експерти тощо);

· розрахунок кількості опитуваних (вибірки) і методів її відбору;

· встановлення кількості одночасно опитуваних (персональне чи групове опитування);

· визначення способу опитування (особисто, по телефону чи по пошті);

· встановлення частоти опитування (разово, періодично, регулярно);

· встановлення міри стандартизації інтерв’ю (структуризоване, напівструктуризоване, довільне);

· розробка опитувального листка (анкети);

· відбір інтерв’юерів та їх підготовка;

· опитування;

· одержання й обробка даних;

· формування та захист звіту.

Спостереження використовуються не так часто, як опитування. Вони, як правило, служать для визначення дослідницької мети чи узагальнення суджень.

Порівняно з опитуванням перевагами спостережень єїх незалежність від бажання чи небажання об’єкта до співробітництва, можливість сприйняття неусвідомленої поведінки, а також врахування дії чинників навколишнього середовища. Недоліками спостережень є те, що часто досить важко забезпечити репрезентативність вибірки, суб’єктивізм спостерігача, неприродність поведінки об’єкта спостереження (якщо він знає, що за ним спостерігають).

Спостереження мають такі форми:

· за характером навколишньої обстановки — польові (в магазині, коло вітрини) і лабораторні (в спеціально створених умовах);

· за місцем спостерігаючого — з безпосередньою участю дослідника чи без його участі (спостереження збоку);

· за формою сприйняття інформації — безпосереднє або неперсональне (через прилади чи реєстратори);

· за мірою стандартизації — стандартизоване або вільне;

· за повнотою охоплення — суцільне чи несуцільне (вибіркове);

· за частотою: разове, періодичне, поточне.

Експеримент— це метод збору інформації, який досить суттєво відрізняється від двох попередніх.

Його суттєві ознаки:

· ізольованість змінних (окремі величини змінюються без зміни інших);

· активний вплив дослідника в процесі одержання даних;

· перевірка причинно-наслідкових зв’язків;

Існують такі форми експериментів:

· лабораторні (тест продукту) — дозволяють контролювати дію постійних чинників (наприклад, вплив упаковки на обсяги збуту);

· польові (тест ринку) — дозволяють визначати дію чинників на поведінку суб’єктів ринку.

Типи експериментів:

· вимірювання характеристик у однієї експериментальної групи до і після впливу якогось чинника (наприклад, вимірювання обсягів збуту до і після проведення рекламної кампанії);

· вимірювання характеристик у контрольної чи експериментальної групи тільки після впливу чинника;

· вимірювання характеристик до і після впливу чинника з використанням контрольної групи (наприклад, для визначення впливу заходів підтримки збуту на переваги покупців);

· вимірювання характеристик за участю трьох груп.

Стосовно імітації слід відмітити той факт, що вона як метод збору первинної інформації поки що не набула широкого використання, але водночас є найбільш перспективною серед названих типів експериментів.