Мета: - ознайомити з основними особливостями індивідуалізації процесу навчання ІМ;
- розвивати навички щодо складання індивідуальних карток учнів та врахування індивідуально-психологічних особливостей учнів;
- виховувати зацікавлення та вміння спілкуватися ІМ.
Обладнання: підручник С. Ю. Ніколаєвої «Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах», довідково-методичне видання / Упоряд. О. Я. Коваленко, І. П. Кудіна «Книга вчителя іноземної мови»
Хід заняття:
В методиці навчання іноземних мов розроблені різноманітні форми реалізації індивідуального підходу до учнів: самостійна робота (self-directed learning) під керівництвом учителя; самостійне оволодіння (autonomous learning) іноземною мовою наодинці чи у групі шляхом широкого виростання різноманітних підручників і посібників, але під керівництвом учителя; самостійне оволодіння (home learning) іноземною мовою шляхом опрацювання навчального посібника без допомоги вчителя; індивідуальна робота (one-to-one teaching) з одним чи кількома вчителями; самостійне оволодіння іноземною мовою у спеціалізованих центрах( self-access centres)
Під індивідуальним підходоммається на увазі навчання учнів іноземного мовлення у групі/класі за єдиною програмою, але з урахуванням їх індивідуально-психологічних особливостей. При цьому на перший план ставиться завдання допомоги учнів оволодіти базовим рівнем іншомовного мовлення, вихід за межі якого завжди бажаний.
Власне індивідуалізація процесу навчанняіншомовного мовлення – це цілісна система, яка має охоплювати всі сторони та етапи навчально-виховного процесу з іноземної мови, а також передбачати комплексне врахування і цілеспрямований розвиток компонентів кожної з підструктур психологічної структури індивідуальності учня, що здійснюють значний вплив на якість оволодіння ним іншомовним мовленням. До складу цієї системи входять: 1) цілі індивідуалізації процесу навчання; 2) види індивідуалізації та їх зміст; 3) прийоми та засоби індивідуалізації. Розглянемо компоненти названої системи.
Цілі індивідуалізаціїпроцесу навчання іноземної мови поділяються на основні та допоміжні. До основних відносяться:
- заповнення прогалин у вихідному рівні оволодіння учнем іншомовним мовленням і своєчасне усунення нового відставання, що зявляється;
- розвиток інтелектуального кругозору, психічних процесів і якостей особистості учня, які відіграють провідну роль в оволодінні іншомовним мовленням;
- формування індивідуального стилю оволодіння іншомовним мовленням, який охоплює і вміння самостійної роботи.