Ринкові чинники формування заробітної плати.

1. Змінапопиту і пропозиції на ринку праці залежить від зміни попиту і пропозиції на товари, що випускаються за участю цього ресурсу. Зниження попиту на товари призводить до зниження попиту на ресурс (робочу силу) і навпаки.

2. Корисність ресурсу для підприємця визначається співвідношенням величини грошового доходу від використання цього ресурсу і граничних витрат. Ставка заробітної плати дорівнює граничній дохідності праці.

3. Еластичність попиту на працю за ціною. Еластичність за ціною може бути слабкою, якщо граничний дохід від цього ресурсу знижується повільно. У цьому випадку зростання цін на трудовий ресурс викликає повільне зниження попиту на нього. Водночас, якщо у витратах виробництва витрати праці великі, залежність попиту на працю від ціни на нього є значною.

4. Взаємозамінність ресурсів. У довгостроковому періоді заміна витрат живої праці більш продуктивною технікою здійснюється тоді, коли це доцільно. Заміщення є можливим при дотриманні загальної умови: відношення витрат використання нової техніки до величини отриманого результату повинно бути більшим одиниці. Тільки в цьому випадку здійснюється мінімізація витрат і максимізація прибутку.

5. Зміна цін на споживчі товари призводить до зростання затрат на відтворення робочої сили, і, як наслідок, ставки заробітної плати.

 

Рис. 3.2. Чинники формування заробітної плати.

Неринковими чинниками впливу на ставку заробітної плати є такі:

─ державне регулювання заробітної плати повинно бути спрямоване на реалізацію права найманого працівника на отримання заробітної плати, розмір якої забезпечував би йому і його сім’ї належний життєвий рівень та дотримання об’єктивності і соціальної справедливості;

─ взаємовідносини роботодавців з профспілками,які сприяють розвитку технічної і економічної політики без різких потрясінь та деструктивних конфліктів. Роботодавці несуть відповідальність за результати господарювання, забезпечення належних умов праці і розмірів її оплати та фінансового забезпечення соціального захисту працівників. А профспілки, у свою чергу, виступають як захисники і виразники інтересів найманих працівників та покликані виражати і захищати інтереси працівників, боротися за соціальну справедливість, а також створення належних умов життя і праці людини.