Шляхи підвищення ефективності роботи диспетчерської служби в кар’єрі.

Отже, диспетчеризація гірничотранспортного процесу є найважливішою складовою частиною управління виробництвом гірничих робіт на гірничодобувних підприємствах завдяки значимості розв'язуваних при цьому завдань оперативно-диспетчерського управління. Її значення обумовлюється тим, що саме в процесі вантажно-транспортних робіт необхідно вирішувати питання, які суттєво впливають на економіку видобутку корисних копалин. До таких завдань можна віднести: забезпечення максимальної продуктивності гірничотранспортного устаткування (екскаваторів і автосамоскидів); усереднення якості корисної копалини; інформаційне забезпечення, яке в силу рухливості екскаваторно-автомобільних комплексів представляє особливі труднощі й складність. Методи оперативно-диспетчерського управління не завжди відповідають технічному оснащенню гірничих робіт, сучасному рівню науки керування виробництвом. Однією з головних перешкод на шляху комплексної автоматизації управління слід уважати відсутність достатньо надійних і ефективних способів одержання інформації про перебіг гірничотранспортного процесу. Як показує досвід інформаційно-обчислювальних центрів на гірничих й інших підприємствах, основні труднощі при вирішенні оперативних завдань полягають у недостатній кількості сучасних надійних технічних засобів реєстрації й збору інформації. Інформаційна характеристика гірничотранспортного процесу є складовим і одним з вирішальних етапів оперативно-диспетчерського управління на всіх стадіях диспетчеризації. Відповідно до взаємодіючого в гірничотранспортному процесі устаткуванню традиційно склалися два роздільні інформаційні потоки керованих об'єктів, що відбивають стан, - екскаваторів і автосамоскидів. Роздільні інформаційні потоки не завжди відповідають формам оперативно-диспетчерського управління, що склалися. Тим більше вони значно ускладнюють при автоматизованих системах управління гірничо-транспортним процесом, оскільки утрудняється створення комплексу технічних засобів для інформаційного забезпечення АСУ й знижується надійність їх роботи. Створення загального інформаційного потоку про роботу екскаваторно-автомобільних комплексів дозволить спростити систему реєстрації й збору інформації й більш ефективно використовувати отриману інформацію на всіх етапах оперативно-диспетчерського управління виробництвом гірничих і транспортних робіт на кар'єрах. Тому, основним завданням оперативно-диспетчерського управління є розробка, створення локальної системи управління гірничотранспортним процесом для роботи екскаваторно-автомобільних комплексів по відкритому циклу. Внаслідок очевидних переваг організації робіт за відкритим циклом впровадження таких систем суттєво підвищить ефективність роботи вантажно-транспортного устаткування за рахунок максимального використання кар'єрного устаткування.

Таким чином, в складній проблемі диспетчеризації гірничотранспортного процесу на кар'єрах з автомобільним транспортом можна намітити наступні основні її аспекти: математичний опис і економіко-математичне моделювання гірничотранспортного процесу взагалі й роботи вантажно-транспортних комплексів екскаватор — автосамоскиди зокрема; розробку й створення ефективної системи первинної інформації гірничотранспортниого комплексу екскаватор — автосамоскиди; обробку первинної інформації, що характеризує стан керованих об'єктів, з метою одержання похідної інформації; створення центральних кар'єрних диспетчерських пунктів, що здійснюють оперативно-диспетчерське управління вантажно-транспортними роботами з локальними системами управління. На кар'єрах відносно невеликої виробничої потужності створення центральних (кар'єрних) диспетчерських пунктів (ЦДП) є заключним етапом диспетчеризації гірничотранспортного процесу; з їх допомогою здійснюється оперативно-диспетчерське управління виймально-навантажувальним і транспортним устаткуванням.

На великих кар'єрах, де планується автоматизована система управління виробництвом гірничих робіт, ЦДП можуть служити для зосередження інформації й централізації її обробки, будучи структурним підрозділом системи обробки інформації- первинним інформаційним пунктом. Орієнтовні розрахунки показують, що можна одержати істотний економічний ефект від впровадження системи оперативно-диспетчерського управління роботою автотранспорту по відкритому циклу за рахунок скорочення внутрішньозмінних простоїв екскаваторів і автосамоскидів, що дозволить підвищити продуктивність автосамоскидів на 15-20%, а екскаваторів — до 30%. Розподіл автосамоскидів повинен здійснюватися не тільки за принципом зайнятості екскаваторів, але й з урахуванням мінімальних витрат на екскавацію й транспортування гірничої маси, а також з урахуванням якості корисної копалини у відповідних екскаваторних вибоях. Оперативні оптимальні рішення з урахуванням усіх діючих факторів необхідно визначати з використанням сучасних автоматизованих систем управління гірничотранспортним процесом в кар’єрах.