Процес управління підприємством складається з багатьох функцій. До них відносяться: планування; організація; координація і регулювання; облік, контроль і аналіз; активізація і стимулювання. Функції управління завжди спрямовані на досягнення цілей управління. Оскільки ціль управління формується в рамках функції “планування-прогнозування”, можна сказати, що ця функція в системі функцій управління є центральною.
Сам процес планування проходить чотири етапи:
- розробку загальних цілей;
- визначення конкретних, деталізованих цілей на заданий період;
- визначення шляхів і засобів їх досягнення;
- контроль за досягненням поставлених цілей шляхом співставлення показників з фактичними і коригування цілей.
Управлінський процес планування характеризується певними специфічними рисами. По-перше, планування має дві сторони: соціально-економічну і організаційно-технічну. Організаційно-технічна обумовлюється кооперацією праці і залежить від рівня розвитку засобів і методів планування. Соціально-технічна – визначається соціально-економічними умовами суспільства. По-друге, планування як елемент управління носить інформаційний характер.
По-третє, планування на підприємстві виступає як один з найважливіших організаційних факторів інтенсифікації виробництва.
Планування як наука представляє собою сукупність систематизованих знань про закономірності формування і функціонування різних господарських систем. Роль науки планування, як і потреба в ній з боку суспільного виробництва, зростає, що обумовлено:
- ростом чисельності управлінських кадрів, що зумовлює посилення вимог до рівня організації їх роботи і підготовки;
- ростом масштабів суспільного виробництва, ускладненням господарських зв’язків, що обумовлює необхідність координації процесів виробництва, розподілу, обміну і споживання;
- розширенням і ускладненням міжнародних зв’язків з виходом на зовнішні ринки залізорудної сировини;
- розвитком науково-технічного прогресу.