Планування собівартості продукції (калькулювання) – це розрахунок затрат в грошовій формі, що приходяться на одиницю продукції чи на об’єм виконуваних робіт у розрізі статей калькуляції. Визначення собівартості одиниці продукції необхідне для розрахунку рентабельності окремих її видів, для встановлення цін на продукцію, для організації комерційного розрахунку.
На промислових підприємствах різних галузей промисловості калькулювання має свої особливості, котрі обумовлені характером вироблюваної продукції, перероблюваної сировини, технологічним процесом. Ці особливості проявляються у виборі об’єкта і одиниці калькулювання і в методиці калькулювання.
Об’єкт калькулювання визначається характером продукції і типом виробництва. Так, на підприємствах з невеликою тривалістю виробничого циклу виготовлення продукції, об’єктом калькуляції виступає готова продукція, на підприємствах з тривалим виробничим циклом – окремі деталі, вузли, технологічні переділи, на підприємствах одиничного виробництва – замовлення, на підприємствах, продукція яких відрізняється якісними характеристиками – сорт, артикул, номер. В зв’язку з цим розрізняють калькуляції: на виріб, позамовні, попередільні, сортові.
Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається із виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка буде реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат, наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються витрати представлені в табл. 13.1.
Вивчивши методику калькулювання виробничої собівартості перейдемо до планування собівартості готової продукції.
Собівартість готової продукції включає вартість залишку незавершеного виробництва на початок року плюс витрати на виробництво в плановому періоді за мінусом вартості незавершеного виробництва на кінець планового періоду.
Собівартість же реалізованої продукції визначається як сума вартості залишку готової продукції на початок планового періоду і собівартості виробленої за плановий період продукції за мінусом вартості залишку готової продукції на кінець планового періоду. Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються в собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.
Таблиця 13.1
Склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг)
| Стаття | Склад статті |
| Прямі матеріальні витрати | Вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат |
| Прямі витрати на оплату праці | Заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат |
| Інші прямі витрати | Включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизації, втрати від браку, які становлять вартість остаточно забракованої продукції (виробів, напівфабрикатів) тощо |
| Загальновиробничі витрати | 1.Витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо) 2. Амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення 3. Витрати на утримання, експлуатацію та ремонт основних засобів 4. Витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень 5. Витрати на охорону праці, техніку безпеки й охорону навколишнього природного середовища 6. Інші витрати. |