Метою природоохоронної діяльності підприємств є забезпечення сприятливих екологічних умов життєдіяльності суспільства шляхом посилення ресурсовідновлювального потенціалу природи, раціонального споживання її ресурсів, неухильного зниження негативного впливу промислового виробництва на навколишнє середовище.
Організація природоохоронної діяльності підприємств спрямована на виконання встановлених підприємству норм гранично допустимих викидів (ГДВ) кожного з джерел забруднення. ГДВ – це той максимум викиду в одиницю часу, який дозволено кожному джерелу забруднення, розташованому на території даного підприємства, без перевищення в навколишньому середовищі гранично допустимої концентрації (ГДК) забруднювачів. ГДК – це максимальна концентрація забруднювачів в навколишньому середовищі, яка при періодичному впливі чи протягом всього життя людини не має на неї шкідливого впливу, не викликає віддалених мутагенних і канцерогенних наслідків, а також шкідливо не впливає на навколишнє середовище.
Фактична концентрація в середовищі певного забруднювача порівнюється з ГДК, забезпечуючи нормативну чистоту повітряного і водного басейну.
На підприємстві періодично проводиться інвентаризація джерел викидів шкідливих речовин в атмосферу і водні басейни, газоочисних, пиловловлюючих і інших очисних установок, визначається кількість шкідливих речовин, що викидається і вловлюється.
До головних завдань в організації природоохоронної діяльності підприємства відносять:
- аналіз кількісного і якісного стану охорони природи і раціонального використання природних ресурсів;
-розробка заходів природоохоронної діяльності, їх фінансування і освоєння виділених коштів.
Природоохоронні заходи, що здійснюються підприємством, повинні повністю компенсувати шкідливий вплив виробництва на навколишнє середовище.