Оперативно-виробниче планування є завершальною ланкою планової роботи на гірничому підприємстві - продовженням і конкретизацією завдань річного плану. Воно полягає в розробці на основі річних планів конкретних виробничих завдань на короткі проміжки часу (місяць, доба, зміна) як для ГЗКа в цілому, так і для його структурних підрозділів, а також в оперативному регулюванні ходу виробництва за даними оперативного обліку й контролю. Особливістю цього виду планування є комбінація розробки планових завдань із організацією їх виконання. Основним завданням оперативно-виробничого планування є організація рівномірної, ритмічної, взаємопогоджуваної роботи всіх виробничих підрозділів ГЗКа для забезпечення своєчасного виконання плану по випуску продукції високої якості, у потрібний термін, при ощадливій витраті матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, тобто досягнення найкращих кінцевих результатів виробництва при оптимальних витратах. Оперативне планування складається з календарного планування й диспетчирування (оперативного регулювання гірничого виробництва). Календарне планування включає наступний обсяг робіт: розробку прогресивних календарно-планових нормативів руху виробництва, складання оперативних планів і графіків для цехів, служб, дільниць, бригад і робочих місць і доведення їх до безпосередніх виконавців; оперативний облік і контроль ходу виробництва; попередження й виявлення відхилень від передбачених планів і графіків і забезпечення стабілізації ходу виробництва. У процесі календарного планування річні завдання плану розподіляються по кар'єрах, шахтах, цехах, службам, дільницям, бригадам і робочим місцям; визначаються завдання на місяць, декаду, добу, зміну, а в ряді випадків і по часам робочої зміни. Ці плани встановлюються на основі розрахунків календарно-планових нормативів руху виробництва з урахуванням фактичних показників за минулий період і тих зобов'язань, які ухвалює трудовий колектив і окремі виконавці на наступний плановий період.
Для оперативного обліку ходу виконання календарного плану проводиться збір інформації про фактичне його виконання, її переробка й передача відповідним службам комбінату. На основі отриманої інформації здійснюється диспетчирування, що полягає у виявленні й усуненні намічених відхилень від запланованого ходу виробництва, у прийнятті заходів, що забезпечують нормальний хід виробництва, найкраще використання робочого часу, матеріальних ресурсів, устаткування, яке використовується на окремих переділах технологічного циклу видобутку і переробки залізорудної сировини.
Оперативне планування включає міжцехове й внутрішнцехове планування. Міжцехове оперативне планування покликано забезпечувати взаємопогоджувану роботу всіх підрозділів ГЗКа, що приймають участь у виробництві залізорудної продукції. Це виконується на основі розробки взаємопов'язаних календарних планів роботи кар'єрів, шахт, збагачувальних і агломераційних фабрик, фабрик огрудкування, допоміжних цехів- і служб комбінату, оперативного обліку й регулювання ходу виробництва. Міжцехове оперативне планування здійснюється виробничим відділом ГЗКа. Внутрішнцехове оперативно-виробниче планування здійснюється в наступних підрозділах цеху: дільницях, прольотах, відділеннях; воно покликано довести конкретні завдання до виконавця й забезпечити контроль над виконанням цього завдання. Ці роботи виконує диспетчер цеху, гірничий майстер.
В основі оперативно-виробничого планування лежать нормативи. Від ступеня їх прогресивності залежить рівень безперебійності ходу виробництва, а отже, його ефективність і інтенсифікація. За допомогою календарно-планових нормативів встановлюється регламент ходу виробництва. Номенклатура цих нормативів залежить від типу виробництва. У загальному випадку до них відносяться: такт, тривалість виробничого циклу, розмір заділів, величина випередження, трудові нормативи, нормативи використання виробничих площ, об'ємні розрахунки. Метою об'ємних розрахунків є визначення відповідності пропускної здатності підприємства, його цехів і дільниць заданій програмі. Розрахунки проводиться співставленням планованого обсягу робіт і продуктивності устаткування. У випадку виникнення «вузьких місць» розробляються заходи щодо їх ліквідації.
Заключним етапом календарного планування є розробка й доведення до безпосередніх виконавців оперативних планів, що визначають виробниче завдання на короткі проміжки часу. Їх видачі передує оперативна підготовка, пов'язана із забезпеченням виробництва всіма необхідними для безперебійної роботи елементами (сировиною, матеріалами, енергією, паливом, запасними частинами тощо). Якість оперативного планування характеризується рівнем ритмічності роботи виробничих підрозділів і рівномірністю здачі продукції. Ритмічність виробництва припускає планомірно повторюване виконання ГЗКом і його підрозділами однакового або зростаючого обсягу робіт, що визначено виробничою програмою. Рівномірність здачі продукції характеризується відвантаженням залізорудної продукції (агломерату, обкотишів) металургійним заводам відповідно до встановленої програми робіт.
| Тема 11 | «Розробка кошторисних документів» - 5 год |
| Роль і значення кошторису в організації відкритих гірничих робіт | |
| Порядок розробки, склад проектно-кошторисної документації, вимоги до неї. | |
| Склад і структура кошторисної вартості. | |
| Основи кошторисного нормування. | |
| Кошторисна документація і порядок її розробки. | |
| Зведений кошторис. | |
| Об’єктний кошторис. | |
| Локальний кошторис. Планування собівартості прохідницьких робіт. |