Локальні кошториси /кошторисні розрахунки/ на придбання і монтаж обладнання

До обладнання належать технічні засоби, вироби і механізми, що виробляють продукцію, і супутні їм, котрі заводи-виготовлювачі випускають у закінченій формі і що не вимагають переробки і доробки.

При проектуванні підприємств, як правило, додержуються такої функціональної класифікації обладнання, за якою розробляють специфікації і локальні кошториси /кошторисні розрахунки/:

технологічні - для виконання основних виробничих процесів, передбачених проектом даного цеху /споруди/. Для прокатного цеху - прокатні стани з рольгангами, кантувачами, ножицями, маятниковими пилками, штовхачами у термічних печах; для гірничого підприємства - видобуваючі комплекси і комбайни,- бурові агрегати і навантажувальні машини; для механічного цеху - верстатне обладнання тощо;

підйомно-транспортне обладнання, призначене для переміщення вантажів - різні крани, тельфери, конвейєри, скіпові та клітьові підйом ні машини, канатні і монорельсові дороги, шнеки тощо;

теплосилове обладнання для виробництва, розподілу і споживання теплової енергії - парові котли та турбіни, дизельні установки, трубоповітродувки, компресори, газогенератори;

електросилове обладнання для виробництва, розподілу і споживання електричної енергії - генератори, трансформатори, реактори, електро­двигуни, щити, пульти тощо;

слаботочне обладнання зв’язку, сигналізації, годиннофікації то­що, що працює на слабких струмах - телефонні, телеграфні, телевізійні установки і прилади тощо;

обладнання для здійснення контролю - контрольно-вимірювальні прилади і пристрої для управління і регулювання процесами;

обладнання електронно-обчислювальної техніки - ЕОМ, лічильно-розв’язувальні машини і прилади;

інше обладнання - лабораторне та ін.

Все обладнання поділяють на стандартизоване і нестандартизоване, що вимагає і не вимагає монтажу. Стандартизоване обладнання, яке випускає промисловість, входить до діючих каталогів і прейскурантів. До нестандартизованого належить обладнання, виготовлене за замовленими спеціфікаціями і кресленнями проектних організацій в індивідуальному порядку, яке не повторюється і не має галузевої належності виготовлювачу і застосовується лише при особливих технічних рішеннях у проекті /робочому проекті/.

Монтажу потребує обладнання, яке може бути введене в дію лише після попереднього його складання, прикріплення до фундаменту чи опор. Не потребує монтажу обладнання, що вводиться в дію відразу після доставки його на робоче місце.

До складу передбачених у локальних кошторисах /кошторисних роз­рахунках/ витрат на обладнання, інструмент й інвентар входять:

кошторисна вартість технологічного енергетичного підйомно-транспортного та іншого обладнання /монтуючого і немонтуючого/, вартість нестандартизованого обладнання /враховуючи витрати на його проектування/;

вартість окремих елементів і частин обладнання, пов’язаних з оснащенням і укомплектуванням обладнання, що є його складовою; вартість окремих вузлів і деталей обладнання, яке виготовляють на будівництві;

витрати на придбання початкового фонду інструменту, оснастки, штампів, виробничого і господарського інвентаря, а також запасних частин, що не входять до комплекту поставки основного обладнання, і необхідних для забезпечення його наладки, пуску та освоєння, кошто­рисна вартість обладнання й інвентаря громадських і адміністративних будов.

До кошторисної вартості обладнання належать:

відпускна ціна, яку, як правило, встановлюють франко-вагон станція відправлення, а для імпортного обладнання - франко-вагон прикордонна станція або порт;

вартість тари, упаковки і реквізиту;

транспортні витрати по доставці обладнання підприємствами виготовлювача або складу постачально-збутових організацій до приоб’єктного складу;

кошти на оплату постачальних і комплектуючих витрат;

заготівельно-складські витрати.

Локальні кошториси /кошторисні розрахунки/ на придбання і монтаж обладнання складають за формою № 5 /із застосуванням ЕОМ/ і за формою № 6 /при відсутності у проектній організації ЕОМ/ Інструкції БНіП 1.02.01-85 /табл. 6.6/.

Для складання локальних кошторисів на придбання і монтаж обладнання використовують таку технічну документацію: технічні вимоги на розробку нестандартизованого обладнання, проектні специфікації на обладнання, комплекти креслень технічної частини проекту і поясню­вальну записку; каталоги на обладнання, дефектні відомості на наявне обладнання, що підлягає модернізації до укомплектування і перестановці при реконструкції і технічному переозброєнні діючих підприємств, будов і споруд.

Проектні специфікації складають на кожний об’єкт будівництва окремо за видами обладнання і містять; шифр по класифікації, назву і технічну характеристику основного і комплектуючого обладнання /тип, марка, розміри, потужність або продуктивність, склад комплектуючих частин-вузлів/, матеріал, масу нетто, кількість одиниць тощо,

Кошторисну вартість обладнання, передбаченого наведеними у складі робочого проекту /робочій документації/ замовленими специфікаціями, визначають:

серійного, освоєного промисловістю обладнання - за затвердженими у встановленому порядку оптовими цінами на продукцію машинобудуванні, ідо публікуються у прейскурантах, доповненнях до них або у відомчих каталогах і збірниках цін;

серійного, знову освоєного промисловістю обладнання - за тимчасовими цінами, а у разі їх відсутності - за лімітними цінами, розрахованими на основі затверджених довідників групових лімітних цін на знову освоєне обладнання; нестандартизованого унікального обладнання і спеціальних технологічних ліній - за цінами одиничного замовлення, а при їх відсутності - за лімітними цінами, що наводяться у складі вихідних вимог технічних завдань на розробку вказаного обладнання, розрахованих на основі відомчих довідників групових лімітних цін на нестандартизоване обладнання;

неосвоєного унікального обладнання - за попередніми цінами, які встановлює генеральний проектувальник об’єкта будівництва разом із замовником і постачальником цього обладнання за погодженням з комітетом, по ціноутворенню.

Кошторисну вартість комплектуючого обладнання початкового фонду інструменту, оснастки, штампів, виробничого і господарського інвентаря, а також запасних частин, що не входять до комплекту поставки основного обладнання; вартість тари й упаковки, транспортних витрат по доставці обладнання визначають за даними кошторисного розрахунку або погодженими з Держбудом України відомчими укрупненими кошторисними нормативами.

Витрати постачальних і комплектуючих організацій визначають за допомогою націнок до оптових цін обладнання.

Заготівельно-складські витрати беруть у розмірі 1,2% до кошторисної вартості обладнання.

Вартість запасних частин, тари та упаковки, транспортних і заготівельно-складських витрат, комплектуючого обладнання у локальному кошторисі /кошторисному розрахунку/ показують одним рядком. При комплектних імпортних поставках обладнання /коли в оптових цінах врахована загальна вартість комплекту обладнання, матеріалів, деталей і конструкцій/ із загальної вартості комплекту обладнання виділяють визначену за оптовими цінами на аналогічну продукцію вартість матеріалів, деталей і конструкцій і враховують у складі будівельно-монтажних робіт.

Залишкова сума являє собою вартість обладнання.

Вартість одного комплекту запасних частин, необхідних для роботи обладнання протягом його налагодження, пуску та освоєння, враховують у вартості обладнання і виділяють при поставках імпортного обладнання із запасними частинами /аналогічно до вартості матеріалів, деталей і конструкцій або у розмірі 2% вартості обладнання, визначеної за оптовими цінами/.

Кошторисну вартість придбання меблів і господарського інвентаря для громадських і адміністративних будов визначають за Збірниками кошторисних норм витрат на обладнання та інвентар громадських та ад­міністративних будов.

Визначення кошторисної вартості монтажу обладнання за Збірниками розцінок на монтаж обладнання здійснюють згідно з положеннями, ідо містяться у Вказівках по їх застосуванню.

Кошторисну вартість робіт по монтажу обладнання, що враховує місцеві умови їх виконання, знаходять, застосовуючи до основної заробітної плати робітників і витрат на експлуатацію машин, у тому числі заробітної плати робітників, що обслуговують машини, такі поправочні коефіцієнти, передбачені Вказівками по застосуванню розцінок на монтаж обладнання:

що враховують виробництво робіт у шахтах, рудниках, метрополітенах, тунелях;

районні, установлені директивними органами;

установлені директивними органами для окремих будов, районів і будов, розташованих у високогірних, безводних, пустельних та інших складних умовах;

установлені для врахування впливу умов проведення робіт, що знижують продуктивність праці /утруднені й шкідливі умови праці/.

Відхилення по заробітній платі показують у кошторисі окремим рядком.

На різницю між скоригованою заробітною платою по експлуатації машин і заробітною платою по експлуатації машин, наведеною у роз­цінках, нараховують побічні витрати у розмірі 40%. Побічні витрати не застосовують при використанні коефіцієнтів, що враховують умови проведення робіт, які знижують продуктивність праці.

Вартість не врахованих розцінками на монтаж обладнання матеріальних ресурсів визначають за кошторисним розрахунком і показують окремим рядком.

Вартість монтажу нового обладнання визначають за індивідуальними одиничними розцінками.

 

Вартість шефмонтажу /залучення до монтажу обладнання робітників заводу-виготовлювача/ визначають за додатками до Збірників розцінок на монтаж обладнання і враховують у кошторисах у графі "Обладнання". За новими видами обладнання вартість шефмонтажу /при його необхідності/ визначають за розрахунком, виходячи з його тривалості, складу бригади і. кошторисної вартості І людино-дня шефмонтажного персоналу.

На вартість прямих витрат на монтаж обладнання нараховують накладні витрати у встановленому розмірі до суми скоригованої заробітної плати і планові накопичення на суму прямих і накладних витрат.

У локальних кошторисах на монтаж обладнання визначають нормативну трудомісткість і кошторисну заробітну плату, а також нормативну умовно-чисту продукцію. У локальних кошторисних розрахунках нормативну умовно-чисту продукцію не виділяють.

У локальних кошторисних розрахунках визначають вартість придбання і монтаж обладнання, передбаченого укрупненою номенклатурою, установки і придбання меблів, виробничого і господарського інструменту та інвентаря за укрупненими показниками кошторисної вартості будівництва /УПКВБ/, укрупненими кошторисними нормами, прейскурантами і збірниками кошторисних норм витрат на обладнання та інвентар гро­мадських і адміністративних будов. Вартість монтажу обладнання в УПКВБ наведена на І т обладнання. Вартість допоміжного обладнання визначають: або за показниками на одиницю потужності /продуктивності, місткості тощо/, або у процентах вар тості основного обладнання. Вартість технологічних трубопроводів, силового електрообладнання, паропостачання, автоматики та інших подібних систем наведена в УПКВБ на одиницю потужності або продуктивності цеху. Наведені в УПКВБ одиничні показники у зв’язку із збільшенням продуктивності обладнання або у зв’язку з іншими факторами треба коригувати. Кошторисні розрахунки, що визначають вартість монтажу і придбання обладнання для впровадження застосованих технологій виробництва при відсутності оптових і групових лімітних цін, складають на основі даних про кошторисну вартість одиниці виробничої потужності за затвердженими проектами підприємств, будов і споруд аналогічного призначення.

Вартість основного технологічного та енергетичного обладнання, передбаченого в проекті замовленими специфікаціями, має визначатися у кошторисних розрахунках аналогічно до розрахунків, виконаних у локальних кошторисах.