Будь-яка логістична система — це сукупність елементів-ланок, між якими встановлені певні функціональні зв'язки й відношення. Ланкою логістичної системи (ЛЛС) називається деякий економічно і (або) функціонально відокремлений об'єкт, що не підлягає подальшій декомпозиції у рамках поставленого завдання аналізу або побудови логістичної системи, який виконує завдання досягнення своєї локальної мети, пов'язаної з певними логістичними операціями чи функціями.
Ланки логістичної системи за типом взаємодії із матеріальними та супутніми ним інформаційними й фінансовими потоками можуть належати до трьох основних типів: генерувальних, перетворювальних і поглинальних. Часто зустрічаються змішані ланки логістичної системи, в яких названі три основних типи ланок комбінуються в різних сполученнях. У ланках логістичної системи матеріальні (інформаційні, фінансові) потоки можуть сходитися, розгалужуватися, роздрібнюватися, змінювати свій зміст, параметри, інтенсивність тощо. Як ланки логістичної системи можуть виступати підприємства-постачальники матеріальних ресурсів, виробничі підприємства та їх підрозділи, збутові, торговельні, посередницькі організації різного рівня, транспортні й експедиційні підприємства, біржі, банки та інші фінансові установи, підприємства інформаційно-комп'ютерного сервісу і зв'язку тощо.
В залежності від мети дослідження і проектування логістичної системи в ній виділяють різні підсистеми. Підсистемою логістичної системи називається виокремлена сукупність елементів/ланок, яка дозволяє вирішувати окремі завдання управління логістичною системою в цілому, або окремими логістичними функціями і/або процесами. Як правило, виділяють функціональні і забезпечуючи підсистеми ЛС.
Виділення функціональних підсистем прямо пов'язано з функціональними областями логістики і продиктовано необхідністю підвищення рівня керованості логістичними процесами в постачанні, виробництві, збуті (розподілі), а також в обслуговуванні замовлень, транспортуванні, складуванні, вантажопереробці, упакуванні, управлінні запасами, обслуговуванні споживачів тощо.
Забезпечуючий комплекс підсистем ЛС включає організаційно-економічне забезпечення, логістичну інформаційну систему, логістичну інфраструктуру, правове, кадрове, екологічне забезпечення тощо.
Логістична інфраструктура, логістичний ланцюг
Логістична інфраструктура — сукупність елементів логістичної системи, що виконують певні логістичні завдання в логістичних процесах. Вона класифікується на будівлі і споруди з необхідним обладнанням для складування продуктів, транспортні та маніпуляційні пристрої, засоби пакування продуктів, збирання, обробки та передачі логістичної інформації тощо.
У випадку інституціональної належності логістичну інфраструктуру класифікують так: транспортно-експедиційні підприємства, складські підприємства, логістичні центри, інші підприємства логістичних послуг.
Логістичний ланцюг — лінійно впорядкована сукупність фізичних та юридичних осіб (виробників, дистриб'юторів, складів загального користування та ін.), які здійснюють логістичні операції з метою доведення матеріального потоку від однієї логістичної системи до іншої (щодо продукції виробничо-технічного призначення) або до кінцевого споживача. У найпростішому варіанті логістичний ланцюг складається з двох елементів — постачальника та споживача і має такі характеристики: логістичний канал, логістичний цикл та логістичний центр.
Логістичний канал як канал розподілу, збуту, руху товару — частково впорядкована сукупність посередників (ділерів, фірм транспортно-експедиційного обслуговування та ін.) для доведення матеріального потоку від конкретного виробника до споживачів. У цьому випадку має значення час з моменту оформлення замовлення на постачання продукції до її доставки на склади споживача, який визначає логістичний цикл.
Логістичні центри (одна юридична особа) — це останні досягнення теорії та практики логістики, які беруть на себе виконання значної частини логістичних операцій (транспортування, складування, пакування, комісіювання, комплектацію та ін.) через виконання, наприклад, у транспортно-експедиційних організаціях нових, раніше не характерних для них логістичних функцій, їх централізацію на одному підприємстві.
Логістичний ланцюг формується на засадах кооперації постачальників сировини, матеріалів, покупних частин, перевізників, складських підприємств, посередників, виробників, виробників-субпідрядників, підприємств та організацій дистрибуційної мережі, споживачів з метою спільної координації їх діяльності в координатах простір — час. Останнім часом у літературі вживається термін «керування ланцюгом поставок» як варіант повної системної інтеграції процесів постачання, виробництва та дистрибуції, що видозмінює інституйовані межі функціонування окремих учасників логістичного ланцюга, формуючи в нових межах нову логістичну систему вищої ієрархії. Така логістична система набуває рис системної, функціонально наскрізної орієнтації на переміщення.
Керування ланцюгом поставок означає концепцію планування, управління і контролю за допомогою ланцюга поставок, який охоплює всі фази створення і доставки логістичних вартостей — від місця отримання сировини через виробництво до кінцевого покупця з метою пропозиції відповідних товарів у відповідному місці та часі, у відповідній кількості та якості, за обґрунтованих витрат, з використанням сучасних інформаційних технологій.
Міжорганізаційна кооперація на засадах «ланцюга поставок» дає змогу досягти таких позитивних результатів: керування запасами здійснюється через спільну оптимізацію запасів усіх кооперованих підприємств (управління витратами ґрунтується на мінімізації логістичних витрат всього логістичного ланцюга); горизонт часу співпраці довготерміновий; обмін інформацією для планування та керування ланцюгом поставок здійснюється впродовж усього ланцюга; сфера контактів між партнерами має функціональний характер і поширюється на різні рівні керування; для кооперованої співпраці учасників логістичного ланцюга обов'язкове спільне постійне планування, узгодженість культури підприємств, поділ ризику; швидке переміщення товарів та інформації.