Реферат Курсовая Конспект
Розділ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ЛОГІСТИКИ - раздел Философия, Розділ 1. Концептуальні Основи Лог...
|
Розділ 2. МОДЕЛЮВАННЯ ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМ У РЕСТОРАННОМУ ГОСПОДАРСТВІ
Мета та завдання дисципліни «логістика у ресторанному господарстві» та її функціональні області
Метою дисципліни «Логістика у ресторанному господарстві» є формування вмінь та навичок щодо ефективного управління матеріальними, сервісними, фінансовими та інформаційними потоками закладів ресторанного господарства на основі концепцій та принципів логістики.
Для досягнення цієї мети перед майбутніми фахівцями ставляться такі основні завдання:
• опанування методичним інструментарієм розробки та реалізації стратегії і тактики логістики у ресторанному господарстві;
• формування теоретичних знань зі створення інтегрованої системи регулювання і контролю матеріальних, фінансових, сервісних і інформаційних потоків, що забезпечує досягненню стратегічних, тактичних і операційних цілей закладу ресторанного господарства;
• оволодіння практичними принципами управління загальним логістичним процесом з метою запобігання нераціонального витрачання товарних, фінансових ресурсів.
Предметом дисципліни «Логістика у ресторанному господарстві» є оптимізація матеріальних, сервісних, інформаційних та фінансових потоків у закладах ресторанного господарства.
Завдання логістики у ресторанному господарстві:
♦ визначити теоретичну концепцію логістичної системи у ресторанному господарстві;
♦ раціональне формування господарських зв'язків та системи постачання;
♦ оптимізація усіх видів запасів на всіх стадіях технологічного процесу;
♦ здійснення наскрізного контролю за потоковими процесами: регулювання і контроль матеріальних, сервісних, фінансових і інформаційних потоків з метою запобігання нераціонального витрачення товарних, фінансових та трудових ресурсів;
♦ оптимізація технічної й технологічної структури закладів;
♦ визначення стратегії й технології фізичного переміщення матеріальних ресурсів, напівфабрикатів, готової продукції;
♦ максимальне скорочення тривалості зберігання сировини, напівфабрикатів та готової продукції та тривалості перевезень.
Логістика у ресторанному господарстві спрямована на координацію й удосконалювання господарської діяльності, пов'язаної з управлінням потоковими процесами в межах закладу або корпоративної групи закладів (мережі закладів та компанії). В економічній літературі найбільш розповсюдженим принципом структуризації логістики є характер господарської діяльності. Відповідно до цього принципу виділяють такі види логістики: закупівельну, виробничу, збутову (розподільчу), транспортну, інформаційну і т.д.
При цьому транспортна логістика, власне кажучи, є складовою частиною перших трьох, однак іноді фахівці, щоб підкреслити важливість і складність процесів транспортування матеріальних ресурсів, поєднують ці процеси та їх вивчення в особливий розділ. Однак, на наш погляд, в цьому випадку коректніше вести мову не про види логістики, а про її функціональні області. Зазначені сфери застосування логістики будуть розглянуті нами докладніше в наступних розділах.
Функції логістики ресторанного господарства включають управління матеріальним потоком, починаючи від постачання сировини і закінчуючи постачанням готової продукції кінцевому споживачеві, а також управління інформаційним потоком, що супроводжує рух продукції. Тому можна виділити такі функціональні області логістики у ресторанному господарстві (рис. 2.1):
1. Запаси. Запаси дозволяють економічно і ефективно функціонувати всій системі ресторанного господарства:
♦ з позицій логістики сировина може бути зосереджена у вигляді запасів безпосередньо у виробника, або у посередника — постачальника та мінімальні запаси формуються у самих закладах;
Рис. 2.1. Функціональна структура логістики у ресторанному господарстві
• величина виробничих запасів повинна бути оптимальна для всієї системи.
Запаси сировини і готової продукції дозволяють даній системі швидко реагувати на зміни попиту і забезпечують рівномірність роботи закладу.
2. Транспорт. Включає при логістичному підході не тільки перевезення сировини від виробника чи постачальника рестораторові, але й готову продукцію для реалізації у власній мережі та збуту іншим.
3. Складське господарство. Включає розміщення сировини, продукції та предметів матеріально-технічного призначення в складських приміщеннях для зберігання та управління складськими процесами.
4. Виробництво. Підрозділи логістики, які обслуговують процес виробництва, повинні не тільки визначати його потреби, але і бути здатними згладжувати коливання попиту і пропозиції.
5. Збут. Ресторанний бізнес, являє собою особливу сферу бізнесу, де поєднуються виробництво продукції, її реалізація споживачам та надання послуг. Саме тому вибір стратегії збуту в ресторанному бізнесі потребує спеціального підходу.
6. Сервіс. Логістика обслуговування споживача підносить до глобального зобов'язання задовольнити потреби споживача за допомогою сервісу найвищої якості.
7. Кадри. Важливий складовий елемент системи логістики. їх підбору і підготовці надається велике значення.
8. Інформація. Будь-яка логістична система управляється за допомогою інформаційної і контролюючої підсистем. Ці підсистеми передають замовлення на виробництво, постачальникам, підтримують рівень запасів тощо.
Моделювання логістичної системи та зміст логістичного ланцюга у ресторанному господарстві
Характеризуючи ситуацію у ресторанному бізнесі України можна сказати: «Ринок стрімко розвивається». По оцінкам спеціалістів, український ресторанний ринок зростає кожний рік на 10-12 % (залежно від регіону). При цьому покращується рівень професіоналізму самих рестораторів. Із збільшенням ринку ресторанних послуг і ростом професіоналізму конкуренція стає більш жорсткою.
Тому з погляду власника функціонування закладів ресторанного господарства повинні відповідати трьом ключовим показникам:
1) сервіс — забезпечення процесу логістики таким чином, щоб при будь-яких обставинах увесь запропонований асортимент був у наявності та доступний споживачеві;
2) стабільність — забезпечення виробничих процесів таким чином, щоб незалежно від місця розташування закладу і часу стандарти якості, смакові показники запропонованої продукції та стандарти обслуговування були однаково високі;
3) прибутковість —ріст і розвиток мережі з орієнтацією на успіх.
За даними авторитетного французького дослідного центру «Інституту Ватель», при раціональній організації виробничих процесів мінімально досяжний рівень рентабельності ресторанного бізнесу становить ЗО-^tO % від щомісячного товарообігу. Це та границя, що дозволяє розвивати мережу за рахунок внутрішніх резервів без залучення додаткових інвестицій з боку.
Тому важливою є розробка моделі логістики або логістичної системи у ресторанному господарстві. Що необхідно враховувати при розробці моделі логістики? Число і розміщення виробничих одиниць (закладів, комплексів і т.п.), кількість і розміщення складів-постачальників, транспортні моделі, зв'язок і інформаційну систему.
При оцінці створеної моделі логістичної системи необхідно користуватися такими критеріями, як мінімізація витрат, максимізація прибутку або мінімізація ризику. Американські економісти вважають, що не існує універсальної моделі, здатної враховувати всі змінні, всі ситуації і всі можливі сценарії. Така універсальна модель ніколи не буде розроблена і прагнути до цього марно.
Необхідно відзначити, що багато цікавих досліджень починаються тоді, коли в логістичній моделі з'являються практичні дані. Дослідження логістики ресторанного господарства слід оцінювати не тільки по математичним формулюванням, але і по здатності її знайти практичне застосування.
Важливою областю дослідження є розробка моделей запасів, моделей ухвалення рішень, моделі мережевого розміщення закладів ресторанного господарства та ін.
До теперішнього часу вагомий вплив приділявся окремим функціям -— розміщенню і вибору транспорту, оптимізації запасів, маршрутизації, а також спроба об'єднати ці моделі і проаналізувати компроміси. Тому розробка об'єднаних моделей декількох логістичних функцій представляє особливий інтерес для дослідження.
Наприклад, в багатьох великих закладах ресторанного господарства, де відсутня логістична система, відповідальність за запаси і транспортування може бути відповідно функцією виробництва і збуту, і рішення перших можуть прийматися без урахування останніх. У логістичній системі всі види діяльності взаємозв'язані; і при прийнятті рішення повинні бути враховані негативні і позитивні сторони різних, функціональних областей організації роботи ресторанного господарства.
Принципи логістичного підходу вимагають інтеграції матеріально-технічного забезпечення, виробництва, транспорту, збуту і передачі інформації про рух товарно-матеріальних цінностей в єдину систему, в якій робота одних елементів системи впливає на роботу й ефективність інших елементів. Системний підхід передбачає оптимізацію усієї системи, а не окремих її частин.
Логістична система може працювати як усередині виробництва, здійснюючи внутрішньовиробничі перевезення в межах закладів ресторанного господарства однієї мережі, так і зв'язуючи економічні райони, постачальників і споживачів.
Логістика у ресторанному господарстві розглядається в двох аспектах: управлінському і технологічному. При організації управління постачанням просування матеріального потоку і забезпечення збуту є предметом організаційного управління.
При вдосконаленні технологій транспортних перевезень, складського господарства, виробничого процесу, збуту продукції, інформаційного забезпечення, оптимізуються витрати на ефективне функціонування кожної з цих служб, тоді оптимізація стає предметом технологічного процесу.
Отже, моделювання припускає проведення аналізу новацій будь-якого виду діяльності логістики з урахуванням загальних витрат системи. Комплексний аналіз логістики дозволяє визначити пропорції системи і ефективність вартісних характеристик цих пропорцій, виробити управлінську політику. Системний аналіз допомагає функціонуванню і підвищенню ефективності системи логістики ресторанного господарства, оскільки результатом його є нові концепції, впровадження нових технологій і устаткування. Корінна перебудова, реорганізація і реконструкція спричиняють за собою істотні витрати.
Структура мікрологістичної системи з виділенням основних підсистем у ресторанному господарстві наведена на рис. 2.2.
Це найпростіший випадок, коли логістична система характеризується як система з прямими зв'язками, логістичний ланцюг складається із постачальника, виробника ресторанного продукту і послуг та споживача.
У логістичному ланцюзі, яким проходять матеріальний та інформаційний потоки від постачальника до споживача, виділяють такі головні ланки (рис. 2.1):
• постачання матеріалів, сировини і напівфабрикатів;
• зберігання продукції та сировини;
• виробництво кулінарної продукції;
• збут та реалізація готової продукції, включаючи відправлення по різним каналам;
• організація споживання готової продукції.
У реальних умовах господарювання існує велика кількість логістичних посередників, широкий асортимент матеріальних ресурсів, які використовуються у виробництві кулінарної продукції, і розгалужені збутові мережі. Як наслідок можуть формуватися складні логістичні ланцюги взаємопов'язаних ланок, які поєднують кілька логістичних ланцюгів, так звані логістичні мережі.
Рис. 2.2. Структура мікрологістичної системи з виділенням основних підсистем у ресторанному господарстві
Кожна ланка логістичного ланцюга включає свої елементи, що в сукупності утворить матеріальну основу логістики. До матеріальних елементів логістики від'єднуються транспортні засоби, складське господарство, засоби зв'язку й керування. Логістична система, природно, охоплює кадри, тобто тих працівників, які виконують всі послідовні операції.
Розділ 3. Логістика постачання у ресторанному господарстві
Розділ 4. Логістика запасів у ресторанному господарстві
Система оперативного управління
Крім перерахованих систем управління запасами в практичній діяльності закладів ресторанного господарства часто застосовується так звана система оперативного управління. Під час використання цієї системи через певні проміжки часу приймається оперативне рішення: «замовляти» або «ні».
Отже, розглянуті системи керування запасами можуть бути застосовні лише до досить обмеженого асортименту продукції та умов взаємодії з постачальниками. Підвищення ефективності використання системи керування запасами приводить до необхідності розробки оригінальних систем керувань запасами і більш широкого застосування економіко-математичних методів і моделей.
Розділ 9. Інформаційна логістика у ресторанному господарстві
Основні переваги систем радіочастотної ідентифікації
RFID не потрібен контакт чи пряма видимість — мітки зчитуються крізь упаковку, картон, фарбу, пластик, дерево. RFID дозволяє одночасне зчитування великої кількості міток RFID, має необмежений строк служби. Мітки RFID зчитуються швидко і безпомилково, великий об'єм інформації про товар і можуть не одноразово перезаписуватись.
Технологія RFID сприяє трансформації бізнес-процесів таким чином, що дозволяє ефективніше використовувати людські ресурси, а саме для вирішення задач, де дійсно потрібна вузька спеціалізація і інтелект. Решту монотонних та тривіальних задач можна віддати RFID.
– Конец работы –
Используемые теги: Розділ, КОНЦЕПТУАЛЬНІ, основи, ЛОГІСТИКИ0.077
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Розділ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ЛОГІСТИКИ
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов