Для дослідження спрямованості інтересів молоді кожному з них видають «Аркуш запитань» і «Аркуш відповідей», пропонують уважно з ними ознайомитися, а потім дати відповідь на кожне запитання. Відповіді слід давати з допомогою знаків «+» чи «-». Якщо дуже подобається те, про що розповідається в запитанні, то у відповідній клітці «Аркуша відповідей» слід ставити знак «++», якщо просто подобається - знак «+», не подобається - «-», дуже не подобається - «--». Якщо особа не може точно визначити своє відношення, вона повинна поставити «0».
Відповіді на запитання слід точно проставити в клітинках так, щоб номер клітки не розходився з номером запитання.
Відповівши на запитання, необхідно підрахувати, скільки всього «+» і «-» (окремо) поставлено в кожній колонці і результат записати (внизу у вільній клітині).
Заповнювати аркуші відповідей можна як при груповій, так і при індивідуальній роботі.
Після підрахунку числа знаків «+» і «-» виділяють ті колонки, які містять найбільшу кількість плюсів, і з допомогою дешифратора визначають, до яких груп інтересів ці колонки (запитання) відносяться.
Якщо виявиться, що в декількох колонках однакова кількість плюсів, то переважаючому інтересу буде відповідати та з колонок, в якій міститься менша кількість мінусів.
Визначаючи спрямованість інтересів досліджуваного, в першу чергу необхідно оцінювати колонки з переважанням знаків «+», але при цьому корисно звернути увагу і на колонки з найбільшою кількістю мінусів.
Висновок про те, наскільки виражений інтерес, роблять на основі порівняння кількісних даних (плюсів і мінусів). Максимальні суми плюсів (6 і більше) дозволяють зробити передбачення про наявність у досліджуваного яскраво вираженого інтересу до тієї чи іншої галузі знання чи діяльності, якщо переважають негативні відповіді (мінуси), то можна вважати, що дана група інтересів у досліджуваного не проявляється або навіть до неї проявляється негативне відношення.