Літа впливають на утворення вікових скупчень. Діти більш охоче купчаться самі з собою, підлітки також, дорослі і старі також. Це очевидно помітно при іграх і розвагах, у праці, у різних суспільних явищах: в політиці (діти і підлітки не беруть участі), в професійних скупченнях, наукових і т. д. Участь у революціях беруть молодші групи дорослих. Громадянська, маєткова, фізична зрілість означується звичаями і правом. Молодші генерації витворюють свої угрупування, напр. парубоцькі і дівоцькі громади у різних народів (були й на Україні, та вже перевелися).
В літературі і житті постійно стоїть актуальна проблема «батьки і діти» і не раз наповнює своїм шумом суспільне життя. Цей шум - законний вираз різниці років, різного ступеня досвіду, почувань і стремлінь, а також певна і постійна причина суспільної диференціації по вікових лініях. Молодість завжди несе з собою свіжість надій і почувань, як дорослість - повагу досвіду і мудрість пережитого. Взаємочинність цих сил дає зміст суспільному жнттю то своєю боротьбою, то солідарними стремліннями.
Вікові скупчення прості, закриті, реальні, неорганізовані. Перехід можливий лише природно: 3 бігом часу індивіди переходять в інші вікові скупчення, в даний же момент всі вікові категорії непрушно-закриті.