. Така зміна чутливості не відбувається відразу, а вимагає відомого часу. Причому тимчасові характеристики цього процесу неоднакові для різних органів чуття. Так, для того, щоб зір в темній кімнаті придбав потрібну чутливість, повинно пройти близько 30 мин. Лише після цього чоловік набуває здатність добре орієнтуватися в темноті. Адаптація слухових органів йде набагато швидше. Слух людини адаптується до навколишнього фону вже через 15 с. Так само швидко відбувається зміна чутливості у дотику (слабкий дотик до шкіри перестає сприйматися вже через декілька секунд).
Досить добре відомі явища тепловій адаптації (звикання до зміни температури навколишнього середовища). Проте ці явища виражені виразно лише в середньому діапазоні, і звикання до сильного холоду або сильної жари, так само як і до больових подразників, майже не зустрічається. Відомі і явища адаптації до запахів.
Адаптація наших відчуттів головним чином залежить від процесів, що відбуваються в самому рецепторі. Так, наприклад, під впливом світла розкладається (вицвітає) зоровий пурпур, що знаходиться в паличках сітківки ока. У темноті ж, навпаки, зоровий пурпур відновлюється, що приводить до підвищення чутливості. Проте явище адаптації зв'язане і з процесами, що протікають в центральних відділах аналізаторів, зокрема із зміною збудливості нервових центрів. При тривалому роздратуванні кора головного мозку відповідає внутрішнім охоронним гальмуванням, що знижує чутливість. Розвиток гальмування викликає посилене збудження інших вогнищ, сприяючи підвищенню чутливості в нових умовах. В цілому, адаптація є важливим процесом, вказуючим на велику пластичність організму в його пристосуванні до умов середовища.
Існує ще одне явище, яке ми повинні розглянути. Всі види відчуттів не ізольовані один від одного, тому інтенсивність відчуттів залежить не тільки від сили подразника і рівня адаптації рецептора, але і від подразників, що впливають в даний момент на інші органи чуття. Зміна чутливості аналізатора під впливом роздратування інших органів чуття називається взаємодією відчуттів.
Слід розрізняти два види взаємодії відчуттів: 1) взаємодія між відчуттями одного вигляду і 2) взаємодія між відчуттями різних видів.
Взаємодії між відчуттями різних видів можна проілюструвати дослідженнями академіка П. П. Лазарева, який встановив, що освітлення очей робить чутні звуки гучнішими. Аналогічні результати були отримані професором С. В. Кравковим. Він встановив, що жоден орган чуття не може працювати, не роблячи впливу на функціонування інших органів. Так, виявилось, що звукове роздратування (наприклад, свист) може загострити роботу зорового відчуття, підвищивши його чутливість до світлових подразників. Аналогічним чином впливають і деякі запахи, підвищуючи або знижуючи світлову і слухову чутливість. Всі наші системи аналізаторів здатні в більшій або меншій мірі впливати один на одного. При цьому взаємодія відчуттів, як і адаптація, виявляється в двох протилежних процесах —