В період Першої світової війни використання психологічних тестів набуло масового характеру. В цей час США активно готувалися до вступу До війни. Проте вони не мали такого військового потенціалу, як інші воюючі сторони. Тому ще до вступу до війни (1917 р.) військові власті звернулися до найбільших психологів країни Э. Торндайку (1874-1949), Р. Йерксу (1876-1956) і Г. Уипплу (1878-1976) з пропозицією очолити вирішення проблеми застосування психології у військовій справі. Американська психологічна асоціація і університети швидко розвернули роботу в цьому напрямі. Під керівництвом Йеркса були створені перші групові тести для масової оцінки придатності (в основному по інтелекту) призовників до служби в різних пологах військ: армійський тест «альфа» для грамотних і армійський тест «бета» для безграмотних. Перший тест був схожий на вербальні тести А. Бине для дітей. Другий тест складався з невербальних завдань. Було обстежено 1 700 000 солдатів і близько 40 000 офіцерів. Розподіл показників ділився на сім частин. Відповідно до цього по ступеню придатності випробовувані ділилися на сім груп. До перші дві групи входили особи з найвищими здібностями до виконання обов'язків офіцерів і що підлягають напряму у відповідні військові учбові заклади. Три подальші групи мали середньостатистичні показники здібностей досліджуваної сукупності осіб.
В цей же час розробка тестів як психологічного методу здійснювалася і в Росії. Розвиток даного напряму у вітчизняній психології того часу пов'язаний з іменами А. Ф. Лазурского (1874-1917), Г. И. Россолимо (1860-1928), В. М. Бехтерева (1857-1927) і П. Ф. Лесгафта (1837-1909).
Особливо помітний внесок в розробку тестових методів вніс Р. І. Россолімо, який був відомий не тільки як лікар-невролог, але і як психолог. Для діагностики індивідуальних психічних властивостей він розробив методику їх кількісної оцінки, що дає цілісне уявлення про особу. Методика дозволяла оцінити 11 психічних процесів, які у свою чергу розбивалися на п'ять груп: увага, сприйнятливість, воля, запам'ятовування, асоціативні процеси (уява і мислення). По кожному з цих процесів пропонувалися завдання, залежно від виконання яких за спеціальною шкалою оцінювалася «сила» кожного процесу. Сума позитивних відповідей наголошувалася крапкою на графіці. З'єднання цих крапок давало «психологічний профіль» людини. Завдання варіювали по категоріях випробовуваних (для дітей, для інтелігентних дорослих, для неінтелігентних дорослих). Окрім цього Россолімо запропонував формулу перекладу графічних даних в арифметичні.
Сьогодні тести — це найбільш широко використовуваний метод психологічного дослідження. Все ж таки необхідно відзначити той факт, що тести займають проміжне положення між суб'єктивними і об'єктивними методиками. Це обумовлено великою різноманітністю тестових методик. Існують тести, засновані на самозвіті випробовуваних, наприклад тести-опитувальники. При виконанні даних тестіввипробовуваний може свідомо або неусвідомлено вплинути на результат тестування, особливо якщо він знає, як інтерпретуватимуться його відповіді. Але існують і об'єктивніші тести. До їх числа перш за все необхідно віднести проектні тести. Дана категорія тестів не використовує самозвіти випробовуваних. Вони припускають вільну інтерпретацію иссле-