зображення в цілому, але і тому, що зображення називається «Портрет молодої жінки». Назвавши так зображення, ми сформували у спостерігача установку на сприйняття цього малюнка як зображення молодої жінки. Якщо ви пред'явите цей малюнок без конкретної назви, то в його інтерпретації можуть бути різні варіанти.
Сформувати установку сприйняття можна не тільки використовуючи назву предмету або зображення. Інший спосіб — використовувати попередній досвід. Наприклад, якщо ви покажете випробовуваному мал. 8.7, варіант Би («Портрет старої»), то, звичайно, він без особливих зусиль зможе його охарактеризувати як зображення старої. Якщо після цього ви покажете випробовуваному мал. 8.6, при цьому ніяк його не називаючи, то більшість випробовуваних без зусиль побачить зображення старої. Якщо ж ви поступите навпаки, тобто покажете спочатку варіант А, то випробовувані легко в малюнку 8.6. побачать «Портрет молодої жінки». Таким чином, сприйняття цілого і частини дійсно залежить від багатьох чинників. Причому особливості сприйняття окремих частин і цілого вельми істотно впливають на характер і зміст сприйманого об'єкту або явища.
8.7. Сприйняття простору
Сприйняття простору і часу займає особливе місце серед всього, що ми сприймаємо. Всі предмети знаходяться в просторі, і всяке явище існує в часі. Просторові властивості властиві всім предметам, так само як і тимчасові особливості характерні для кожного явища або події.
До просторових властивостей предмету відносяться: величина, форма, положення в просторі.
У сприйнятті величини предмету істотну роль грає величина його зображення на сітківці. Чим більше зображення предмету на сітківці, тим більшим нам здається предмет. Цілком імовірно, що величина зображення сприйманого предмету на сітківці ока залежить від величини зорового кута. Чим більше величина зорового кута, тим більше зображення на сітківці ока. Прийнято вважати, що закон зорового кута як закон сприйняття розміру от-
Мал. 8.8. Співвідношення величини зорового кута і величини зображення предмету на сітківці ока