з яких одне є висновком з іншого, запам'ятовуються не тому, що слідують в часі один за одним, а тому, що зв'язані логічно. Тому осмислене запам'ятовування завжди пов'язане з процесами мислення і спирається головним чином на узагальнені зв'язки між частинами матеріалу на рівні другої сигнальної системи.
Доведено, що осмислене запам'ятовування у багато разів продуктивно механічного. Механічне запам'ятовування неекономне, вимагає багатьох повторень. Механічно завчене людина не завжди може пригадати до місця і до часу. Осмислене ж запам'ятовування вимагає від людини значно менше зусиль і часу, але є дієвішим. Проте практично обидва види запам'ятовування — механічне і осмислене — тісно переплітаються один з одним. Заучуючи напам'ять, ми головним чином грунтуємося на смислових зв'язках, але точна послідовність слів запам'ятовується за допомогою асоціацій по суміжності. З іншого боку, заучуючи навіть незв'язний матеріал, ми, так або інакше, намагаємося побудувати смислові зв'язки. Так, один із способів збільшення об'єму і міцності запам'ятовування не зв'язаних між собою слів полягає в створенні умовного логічного зв'язку між ними. У певних випадках цей зв'язок може бути безглуздим за змістом, але вельми яскравою з погляду уявлень. Наприклад, вам треба запам'ятати ряд слів: кавун, стіл, слон, гребінець, гудзик і т.д. Для цього побудуємо умовно-логічний ланцюжок наступного вигляду: «Кавун лежить на столі. За столом сидить слон. У кишені його жилета лежить гребінець, а сам жилет застебнуть на один гудзик». І так далі. За допомогою такого прийому протягом однієї хвилини можна запам'ятати до 30 слів і більш (залежно від тренування) при одноразовому повторенні.
Якщо ж порівнювати ці способи запам'ятовування матеріалу — осмислене і механічне, — те можна прийти до висновку про те, що осмислене запам'ятовування набагато продуктивно. При механічному запам'ятовуванні в пам'яті через одну годину залишається тільки 40 % матеріалу, а ще через декілька годинників — всього 20 %, а у разі осмисленого запам'ятовування 40 % матеріалу зберігається в пам'яті навіть через 30 днів.
Вельми виразно виявляється перевага осмисленого запам'ятовування над механічним при аналізі витрат, необхідних для збільшення об'єму матеріалу, що запам'ятовується. При механічному заучуванні із збільшенням об'єму матеріалу потрібне непропорційно велике збільшення числа повторень. Наприклад, якщо для запам'ятовування шести безглуздих слів потрібне тільки одне повторення, то при заучуванні 12 слів необхідно 14-16 повторень, а для 36 слів — 55 повторень. Отже, при збільшенні матеріалу в шість разів необхідно збільшити кількість повторень в 55 разів. В той же час при збільшенні об'єму осмисленого матеріалу (вірші), щоб його запам'ятати, потрібно збільшити кількість повторень з двох до 15 разів, тобто кількість повторень зростає в 7,5 разу, що переконливо свідчить про більшу продуктивність осмисленого запам'ятовування. Тому давайте детальніше розглянемо умови, сприяючі осмисленому і міцному запам'ятовуванню матеріалу.
Осмислення матеріалу досягається різними прийомами, і перш за все виділенням в матеріалі, що вивчається, головних думок і групуванням їх у вигляді плану. При використанні даного прийому ми, запам'ятовуючи текст, розчленовуємо його на більш