повторення дає вельминезначне збільшення об'єму матеріалу, що запам'ятав. Це пояснюється тим, що основна, легша частина запам'ятовується швидко, а що залишається, важча частина вимагає великої кількості повторень.
По-четверте, якщо матеріал важкий, то запам'ятовування йде, навпаки, спочатку поволі, а потім швидко. Це пояснюється тим, що дії перших повторень із-за трудності матеріалу недостатні і приріст об'єму матеріалу, що запам'ятовується, зростає лише при багатократних повтореннях.
По-п'яте, повторення потрібні не тільки тоді, коли ми вивчаємо' матеріал, але ітоді, коли треба закріпити в пам'яті те, що ми вже вивчили. При повторенні завченого матеріалу його міцність і тривалість збереження зростають багато разів.
Окрім вказаних вище закономірностей використання методу повторень існують умови, сприяючі підвищенню ефективності запам'ятовування. Дуже важливо, щоб повторення було активним і різноманітним. Для цього перед тим, що заучує ставлять різні завдання: придумати приклади, відповісти на питання, накреслити схему, скласти таблицю, виготовити наочну допомогу і т.д. При активному повторенні відбувається пожвавлення зв'язків на рівні другої сигнальної системи, оскільки різноманітність форм повторення сприяє утворенню нових зв'язків матеріалу, що вивчається, з практикою. В результаті запам'ятовування робиться повнішим. Пасивне ж повторення не дає такого ефекту. У одному експерименті учні заучували тексти шляхом п'ятикратних повторень. Аналіз ефективності кожного читання показав, що як тільки повторення набуває пасивний характер, заучування стає непродуктивним.
Дуже важливо також правильно розподілити повторення в часі. У психології відомо два способи повторення: концентрированное і розподілене. При першому способі матеріал заучується в один прийом, повторення слідує одне за іншим без перерви. Наприклад, якщо для заучування вірша потрібно 12 повторень, то учень 12 разів підряд читає його, поки не вивчить. При розподіленому повторенні кожне читання відокремлене від іншого деяким проміжком.
Дослідження, що проводяться, показують, що розподілене повторення рациональнее концентрированного. Воно економить час і енергію, сприяючи міцнішому засвоєнню знань. У одному з досліджень дві групи школярів заучували вірш різними способами: перша група — концентрированным, друга — розподіленим. Повне заучування при концентрированном способі зажадало 24 повторення, а при розподіленому способі — тільки 10, тобто в 2,4 разу менше. При цьому розподілене повторення забезпечує і велику міцність знань. Тому досвідчені педагоги повторюють з учнями учбовий матеріал протягом цілого року, але для того, щоб не знизилася активність дітей, вони різноманітять прийоми повторення, включають матеріал в нові і нові зв'язки.
Дуже близький до методу розподіленого заучування метод відтворення під час заучування. Його суть полягає в спробах відтворити матеріал, який ще повністю не вивчений. Наприклад, вивчити матеріал можна двома способами:
а) обмежитися тільки читанням і читати до тих нір, поки не виникне упевненість, що він вивчений; 6) прочитати матеріал один-два разу, потім спробувати його відтворити, після чого знову прочитати його кілька разів і знов спробувати