Частина II. Психічні процеси

мова дозволяє дитині перейти від виразу образів уяви в діяльності до безпосереднього їх виразу в мові.

Етап оволодіння мовою супроводжується збільшенням практичного досвіду і розвитком уваги, що дозволяє дитині легше виділяти окремі частини предмету, які він сприймає вже як самостійні і якими все частіше оперує в своїй уяві. Проте синтез відбувається із значними спотвореннями дійсності. Через відсутність достатнього досвіду і недостатньої критичності мислення дитина не може створити образ, близький до реальної дійсності. Головною особливістю даного етапу є мимовільний характер виникнення образів уяви. Найчастіше образи уяви формуються у дитини даного віку мимоволі, відповідно до ситуації, в якій він знаходиться.

Наступний етап розвитку уяви пов'язаний з появою його активних форм. На цьому етапі процес уяви стає довільним. Виникнення активних форм уяви спочатку пов'язане із спонукаючою ініціативою з боку дорослого. Наприклад, коли доросла людина просить дитину що-небудь зробити (намалювати дерево, скласти з кубиків будинок і т. д.), він активізує процес уяви. Для того, щоб виконати прохання дорослої людини, дитина спочатку повинна створити, або відтворити, в своїй уяві певний образ. Причому цей процес уяви за своєю природою вже є довільним, оскільки дитина намагається його контролювати. Пізніше дитина починає використовувати довільну уяву без жодного участі дорослого. Цей стрибок в розвитку уяви знаходить своє відображення перш за все в характері ігор дитини. Вони стають цілеспрямованими і сюжетними. Речі, що оточують дитину, стають не просто стимулами до розгортання наочної діяльності, а виступають у вигляді матеріалу для втілення образів його уяви. Дитина в четырех-пятилетнем віці починає малювати, будувати, ліпити, переставляти речі і комбінувати їх відповідно до свого задуму.

Інше найважливіше зрушення в уяві відбувається в шкільному віці. Необхідність розуміння учбового матеріалу обумовлює активізацію процесу відтворюючої уяви. Для того, щоб засвоїти знання, які даються в школі, дитина активно використовує свою уяву, що викликає прогресуючий розвиток здібностей переробки образів сприйняття в образи уяви.

Іншою причиною бурхливого розвитку уяви в шкільні роки є те, що в процесі навчання дитина активно отримує нові і різносторонні уявлення про об'єкти і явища реального миру. Ці уявлення служать необхідною основою для уяви і стимулюють творчу діяльність школяра.

11.5. Уява і творчість

Роль уяви в творчому процесі важко переоцінити. Творчість тісно пов'язана зі всіма психічними процесами, у тому числі і з уявою. Ступінь розвитку уяви і його особливості мають для творчості не менше значення, чим, скажімо, ступінь розвитку мислення.