Проте засвоєння ядер понять дітьми має свою динаміку. Як показали експериментальні дослідження, тільки до 10 років у дітей виявлялося зрушення від прототипу до ядра як остаточного критерію в рішеннях про поняття.
Ми вже відзначили, що засвоєння понять йде по шляху узагальнення. Але які механізми засвоєння понять? Американські психологи виділяють декілька способів засвоєння понять через практичний досвід. Простий спосіб вони називають стратегією екземпляра. Проілюструвати його можна на тому, як дитина засвоює поняття «меблі». Коли дитина зустрічає відомий приклад, або екземпляр, — скажімо, стіл — він зберігає його образ в пам'яті. Пізніше, коли дитина повинна вирішити, є чи ні новий елемент — скажімо, інший стіл — прикладом меблів, він порівнює цей новий об'єкт з образами меблів, що зберігаються в пам'яті, включаючи образ столу. Ця стратегія широко використовується дітьми, і вона краще працює з типовими прикладами, чим з нетиповими. Так, якщо поняття маленької дитини про меблі складалося тільки з найбільш типових прикладів (скажімо, столу і стільця), він зможе правильно класифікувати інші приклади, які виглядають схожими на знайомі екземпляри, такі як стіл або диван, але не ті приклади, які відрізняються від знайомих, такі як книжкова полиця. Стратегія екземпляра зберігається і у дорослих. Вона часто використовується для придбання нових понять.
У міру дорослішання людина починає користуватися іншою стратегією — перевіркою гіпотези. Він вивчає відомі приклади поняття, шукає ознаки, відносно загальні для них (наприклад, багато предметів меблів знаходяться в житлових просторах), і висуває гіпотезу, що саме ці загальні ознаки характеризують дане поняття. Потім він аналізує нові об'єкти, відшукуючи в них ці критичні ознаки, і зберігає висунуту гіпотезу, якщо вона веде до правильної категоризації нового об'єкту, або замінює її, якщо вона не підтверджується. Ця стратегія, таким чином, заснована на абстракціях.
Дослідження фізіологічних основ мислення дозволило встановити, що ці дві стратегії придбання понять — стратегія екземпляра і стратегія перевірки гіпотези — реалізуються різними ділянками мозку. Підтвердження цьому отримане при навчанні дорослих пацієнтів з пошкодженнями мозку різним поняттям. Використання стратегії екземпляра грунтується на здатності що научається до відтворення відомих йому прикладів цього поняття; так, вирішуючи, чи є новий об'єкт прикладом меблів, необхідно відтворити приклади столів і стільців. У цьому процесі задіяна довготривала пам'ять. Таке відтворення залежить від мозкових структур, що знаходяться в медіальних відділах скроневої частки, зокрема гіпокампу.
В ході досліджень було також встановлено, що стратегія перевірки гіпотези опосередкує структурами лобових доль великих півкуль. Підтвердження цьому отримане в дослідженнях, де нормальні випробовувані і пацієнти з пошкодженням лобових доль порівнювалися по виконанню завдання придбання понять, яка, як було відомо, вимагає стратегії перевірки гіпотези. У кожній пробі пред'являлася картка, що містить від однієї до трьох кольорових геометричних фігур (наприклад, два червоні квадрати). Ці картки розрізнялися кількістю фігур (1,2 або 3), типом фігур (круги, квадрати і трикутники) і їх кольором (червоний, зелений, синій).