даного предмету. Таким чином, за допомогою абстракції ми можемо виділити частину предмету або його властивості зі всього потоку сприйманої нами інформації, тобто відвернутися, або абстрагуватися, від інших ознак отримуваної нами інформації.
Абстракція широко використовується нами при освіті і засвоєнні нових понять, оскільки в поняттях відбиті тільки істотні, загальні для цілого класу предметів ознаки. Наприклад, сказавши «стіл», ми представляємо якийсь образ цілого класу предметів. У цьому понятті об'єднуються наші уявлення про різні столи. Для того, щоб сформувати дане поняття, нам довелося відвернутися від цілого ряду приватних властивостей і ознак, характерних тільки для певного об'єкту або окремої групи об'єктів, які визначаються сформованим нами поняттям.
Сформовані нами конкретні поняття надалі використовуються при освіті і засвоєнні так званих абстрактних понять, які істотно відрізняються відконкретних понять. Так, в приведеному вище прикладі поняття «стіл» відноситься до конкретних понять, оскільки воно позначає предмет або групу предметів в цілому. На відміну від конкретних понять абстрактними поняттями називаються поняття про узагальнені ознаки і властивості предметів і явищ. До абстрактних понять відносяться, наприклад, такі, як «твердість», «яскравість», «гіркота», «мудрість» і т.п. При утворенні подібних понять особливо важливо відвернутися від інших властивостей, тому утворення абстрактних понять є важчий процес, ніж засвоєння конкретних понять. В той же час абстракція не існує без плотської опори, інакше вона стає беззмістовною, формальною. Серед видів абстракції можна виділити практичну, безпосередньо включену в процес діяльності; плотську, або зовнішню; вищу, або опосередковану, виражену в поняттях.
Слід зазначити, що при здійсненні операцій абстракції ми можемо зіткнутися з помилками двоякого роду. У одних випадках, засвоюючи певні поняття (теореми, правила і т. д.), ми не можемо відвернутися від конкретних прикладів або інформаційного фону, з використанням якого проводиться (формування даного поняття, внаслідок чого ми не можемо використовувати сформоване поняття в інших умовах. При вивченні правил вуличного руху з використанням ілюстрованих підручників, що містять приклади на певне правило, людина не відразу починає застосовувати сформовані в процесі навчання поняття на практиці, опинившись за кермом автомобіля в дещо іншій, не розглянутій в підручнику обстановці.
Помилкою іншого роду при здійсненні операцій абстракції є відвернення від істотних ознак предмету або явища. В результаті ми намагаємося узагальнити те, що не можна узагальнювати, і у нас формується спотворене або помилкове уявлення.
Конкретизація є процесом, протилежним абстракції. Конкретизація — це уявлення чого-небудь одиничного, що відповідає тому або іншому поняттю або загальному положенню. У конкретних уявленнях ми не прагнемо відвернутися від різних ознак або властивостей предметів і явищ, а, навпаки,прагнемо уявити собі ці предмети у всьомурізноманітті