Згодом робилися і інші спроби виявити природу творчості. В ході цих досліджень були виявлені умови, сприяючі прояву творчого мислення. Наприклад, при зустрічі з новим завданням чоловік прагне перш за все використовувати той спосіб або метод, який в попередньому досвіді був найбільш успішним. Іншим не менш істотним висновком, який був зроблений в ході досліджень творчого мислення, є висновок про те, що ніж більше зусиль було витрачено на пошук нового способу рішення задачі, тим вище вірогідність того, що цей спосіб буде застосований при рішенні інший, нового розумового завдання. В той же час дана закономірність може привести до виникнення стереотипу мислення, який заважає людині використовувати нові, доцільніші способи рішення задачі. Тому для того, щоб подолати стереотипність мислення, людина повинна взагалі відмовитися від спроб вирішити задачу, а потім через деякий час повернутися до неї, але з твердим наміром вирішити її новим способом.
В ході дослідження творчого мислення була виявлена ще одна цікава закономірність. Часті невдачі при рішенні розумових задач призводять до того, що людина починає боятися зустрічі з кожним новим завданням, а при зустрічі з проблемою його інтелектуальні здібності виявляються не в змозі виявитися, оскільки знаходяться під гнітом невіри людини в свої власні сили. Для прояву інтелектуальних здібностей людей необхідне відчуття успіху і відчуття правильності виконання того або іншого завдання.
У ряді досліджень було встановлено, що ефективність в рішенні розумових задач досягається за наявності відповідної мотивації і певного рівня емоційного збудження. Причому цей рівень для кожної людини суто індивідуальний.
Серйозні спроби знайти відповідь на питання, що заважає прояву творчих здібностей, зробили Р. Ліндсей, К. Халл і Р. Томпсон. Вони виявили, що прояву творчості заважає не тільки недостатній розвиток певних здібностей, але і наявність певних особових рис. Так, одній з яскравих особових рис, що перешкоджають прояву творчих здібностей, є схильність до конформізму. Дана межа особи виражається в домінуючому над творчими тенденціями прагненні бути схожим на інших, не відрізнятися від більшості людей в своїх думках і вчинках.
Інша близька до конформізму межа особи, що заважає творчості, це боязнь показатися дурним або смішним в своїх думках. У цих двох характеристиках відбивається надмірна залежність людини від думки тих, що оточують. Існують і інші риси особи, що заважають прояву творчого мислення і також пов'язані з орієнтацією на соціальні норми. До цієї групи особових рис відноситься боязнь критикувати інших із-за відплати з їх боку. Подібне явище обумовлене тим, що в процесі виховання у дітей відчуття тактовності і ввічливості по відношенню до думки інших людей відбувається формування уявлень про критику як про щось негативне і образливе. В результаті побоювання критикувати інших часто виступає як препятствия для прояву творчого мислення.
Прояву творчих здібностей нерідко заважає завищена оцінка значущості своїх власних ідей. Іноді те, що ми самі придумали, нравит-