несвідомо наслідувати мові дорослого, перш за все її інтонаційній і ритмічній стороні. У лепеті дитини з'являються співучі голосні, які, входивши в поєднання з приголосними звуками, утворюють склади, що повторюються, наприклад «да-да-да» або «ня-ня-ня».
З другої половини першого року життя у дитини з'являються елементи справжнього мовного спілкування. Вони виражаються спочатку в тому, що у дитини з'являються специфічні реакції на супроводжувані словами жести дорослого. Наприклад, на жест, що зве, руками дорослого, супроводжуваний словами «иди-иди», дитина починає тягнути руки. Діти цього віку реагують і на окремі слова. Наприклад, на питання «Де мама?» дитина починає повертатися у бік матері або шукати її очима. Починаючи з семи-восьми місяців у дитини збільшується кількість слів, які він пов'язує з певними діями або враженнями.
Перше розуміння слів дитиною виникає, як правило, в дієвих і емоційних для дитини ситуаціях. Звичайно це ситуація взаємної дії дитини і дорослого з якими-небудь предметами. Проте перші слова, що засвоюються дитиною, сприймаються їм вельми своєрідно. Вони неотделимы від емоційного переживання і дії. Тому Для самої дитини ці перші слова ще не є справжньою мовою.
Виникнення перших осмислених слів, вимовних дитиною, також відбувається в дієвих і емоційних ситуаціях. Їх зачатки виявляються у вигляді жесту, що супроводжується певними звуками. З восьми-дев'яти місяців у дитини починається період розвитку активної мови. Саме у цей період у дитини наголошуються постійні спроби наслідувати звукам, вимовним дорослими. При цьому дитина наслідує звучанню тільки тих слів, які у нього викликають певну реакцію, тобто придбали для нього деякий сенс.
Одночасно з початком спроб активної мови у дитини швидко збільшується кількість слів, що розуміються. Так, до 11 місяців приріст слів в місяць складає від 5 до 12 слів, а в 12-й- 13-ою місяці цей приріст збільшується до 20-45 нових слів. Це пояснюється тим, що разом з появою у дитини перших вимовних ним слів розвиток мови відбувається в процесі власного мовного спілкування. Тепер мова дитини починає спонукати зверненими до нього словами.
У зв'язку з розвитком, що починається, власне мовного спілкування, яке виділяється в самостійну форму спілкування, відбувається перехід до наступного етапу оволодіння дитиною мовою — періоду первинного оволодіння мовою. Цей період починається в кінці першого або на початку другого року життя. Ймовірно, в основі цього періоду лежить швидкий розвиток і ускладнення відносин дитини з навколишнім світом, що і створює у нього настійну потребу про щось сказати, тобто потреба в мовному спілкуванні стає однією з життєвих потреб дитини.
Перші слова дитини відрізняються своєрідністю. Дитина вже в змозі вказати або позначити який-небудь предмет, але ці слова неотделимы від дії з даними предметами і відношення до них. Дитина не користується словом для позначення абстрактних понять. Звукові подібності слів і окремі членороздільні слова в даний період завжди пов'язані з діяльністю дитини