іноді дуже звужені абодуже широкі. Інша істотна особливість даного періоду полягає в тому, що діти насилу можуть зробити мову предметом свого аналізу. Наприклад, діти, що добре володіють звуковим складом мови, до початку навчання читанню з величезною працею справляються із завданням довільного розкладання слова на звукові компоненти. Більш того, дослідження А. Р. Лурии показали, що дитина зазнає значні труднощі навіть при визначенні смислового значення близьких по звучанню слів і словосполучень («син вчителя» — «вчитель сина»).
Обидві ці особливості долаються лише в ході наступного етапу розвитку мови — етапу, розвитку мови у зв'язку з вивченням мови. Цей етап мовного розвитку починається в кінці дошкільного віку, по його найбільш істотні риси виразно виявляються при вивченні рідної мови в школі. Під впливом навчання відбуваються величезні зрушення. Якщо раніше, на ранніх ступенях розвитку мови, дитина опановувала мовою практично, в процесі безпосереднього мовного спілкування, то при навчанні в школі мова стає для дитини предметом спеціального вивчення. В процесі навчання дитина повинна опанувати складнішими видами мови: письмовою мовою, монологічним мовленням, прийомами художньої літературної мови.
Спочатку мова дитини, що приходить в школу, багато в чому зберігає особливості попереднього періоду розвитку. Існує велика розбіжність між кількістю слів, які дитина розуміє (пасивний словник), і кількістю слів, якими він користується (активний словник). Окрім цього зберігається і недостатня точність значень слів. У подальшому спостерігається істотний розвиток мови дитини.
Навчання в школі мові найбільшою мірою позначається на розвитку усвідомленості і керованості мови дитини. Це виражається в тому, що дитина, по-перше, набуває здатності самостійно аналізувати і узагальнювати звуки мови, без чого неможливе оволодіння грамотою. По-друге, дитина переходить від практичних узагальнень граматичних форм мови до свідомих узагальнень і граматичних понять.
Розвиток усвідомлення дитиною мови, що відбувається в процесі навчання граматиці, є важливою умовою формування складніших видів мови. Так, у зв'язку з необхідністю дати зв'язний опис, послідовний переказ, усний твір і ін. у дитини формується розгорнене монологічне мовлення, яке вимагає складніших і більш усвідомлених граматичних форм, ніж форми, які дитина використовувала раніше в діалогічній мові.
Особливе місце на даному етапі розвитку мови займає письмова мова, яка спочатку відстає від усної, але потім стає домінуючою. Це відбувається тому, що письмова мова володіє поряд переваг. Фіксуючи на папері мовний процес, письмова мова дозволяє вносити до нього зміни, повертатися до раніше висловленому і т.д. Це надає їй виняткове значення для формування правильної, високорозвинутої мови.
Таким чином, під впливом шкільного навчання мову дитини отримує подальший розвиток. Слід зазначити, що крім чотирьох вказаних етапів можна було б назвати ще один — п'ятий етап розвитку мови, який пов'язаний з вдосконаленням мови після завершення шкільного періоду. Проте цей