з довільною увагою на основі плотського досвіду розвивається і мимовільна увага. Знайомство зі все великою і великою кількістю предметів і явищ, поступове формування уміння розбиратися в простих відносинах, постійні бесіди з батьками, прогулянки з ними, ігри, в яких діти наслідують дорослим, маніпулювання іграшками і іншими предметами — все це збагачує досвід дитини, а разом з тим розвиває його інтереси і увагу.
Основною особливістю дошкільника є те, що його довільна увага достатня нестійкий. Дитина легко відволікається на сторонні подразники. Його увага надмірна емоційно, — він ще погано володіє своїми відчуттями. При цьому мимовільна увага достатня стійко, тривало і зосереджено. Поступово шляхом вправ і вольових зусиль у дитини формується здатність управляти своєю увагою.
Особливе значення для розвитку довільної уваги має школа. В процесі шкільних занять дитина привчається до дисципліни. У нього формується посидючість, здатність контролювати свою поведінку. Слід зазначити, що в шкільному віці розвиток довільної уваги також проходить певні стадії. У перших класах дитина не може ще повністю контролювати свою поведінку на уроках. У нього як і раніше переважає мимовільна увага. Тому досвідчені вчителі прагнуть зробити свої заняття яскравими, такими, що захоплюють увагу дитини, що досягається періодичною зміною форми подачі учбового матеріалу. При цьому слід пам'ятати, що у дитини в цьому віці мислення в основному наочно-образне. Тому, для того, щоб привернути увагу дитини, виклад учбового матеріалу повинно бути граничне наочним.
У старших класах довільна увага дитини досягає вищого рівня розвитку. Школяр вже в стані достатнього тривалий час займатися певним видом діяльності, контролювати свою поведінку. Проте слід мати на увазі, що на якість уваги роблять вплив не тільки умови виховання, але і особливості віку. Так, фізіологічні зміни, спостережувані у віці 13-15 років, супроводжуються підвищеною стомлюваністю і дратівливістю і в деяких випадках призводять до зниження характеристик уваги. Це явище обумовлене не тільки фізіологічними змінами організму дитини, але і значним зростанням потоку сприйманої інформації і вражень школяра.
Л. С. Выготский намагався в рамках своєї культурно-історичної концепції прослідкувати закономірності вікового розвитку уваги. Він писав, що з перших днів життя дитини розвиток його уваги відбувається в середовищі, що включає так званий подвійний ряд стимулів, що викликають увагу. Перший ряд — це предмети, що оточують дитину, які своїми яскравими, незвичайними властивостями приковують його увагу. З іншого боку — це мова дорослої людини, вимовні ним слова, які спочатку виступають у вигляді стимулів-вказівок, що направляють мимовільну увагу дитини. Довільна увага виникає з того, що люди, що оточують дитину, починають за допомогою ряду стимулів і засобів направляти увагу дитини, керувати його увагою, підпорядковувати його своїй волі і тим самим дають в руки дитини ті засоби, з допомогою