у умовах, що викликають у нього негативні відчуття. Окрім цього, слід зазначити, що відчуття завжди індивідуальні. Те, що подобається одному, може викликати негативні відчуття у іншого. Це пояснюється тим, що відчуття опосередкують системою ціннісних установок конкретної людини.
Особливу форму переживання є вищі відчуття, в яких поміщено все багатство достовірно людських відносин. Залежно від наочної сфери, до якої вони відносяться, відчуття підрозділяються на етичні, естетичні, інтелектуальні.
Етичними, або моральними, називаються відчуття, що переживаються людьми при сприйнятті явищ дійсності і порівнянні цих явищ з нормами, виробленими суспільством. Прояв цих відчуттів припускає, що людиною засвоєні етичні норми і правила поведінки в тому суспільстві, в якому він живе. Етичні норми складаються і змінюються в процесі історичного розвитку суспільства залежно від його традицій, звичаїв, релігії, пануючої ідеології і т.д. Дії і вчинки людей, відповідні поглядам на моральність в даному суспільстві, вважаються моральними, етичними; вчинки, не відповідні цим поглядам, вважаються за аморальне, аморальними. До етичних відчуттів відносять відчуття довга, гуманність, доброзичливість, любов, дружбу, патріотизм, співчуття і т.д. До аморальних можна віднести жадність, егоїзм, жорстокість і т.д. Слід зазначити, що в різних суспільствах ці відчуття можуть мати деякі відмінності в змістовному наповненні.
Окремо можна виділити так звані морально-політичні відчуття. Ця група відчуттів виявляється в емоційних відносинах до різних суспільних установ і організацій, а також до держави в цілому. Однією з найважливіших особливостей морально-політичних відчуттів є їх дієвий характер. Вони можуть виступати як спонукальні сили героїчних справ і вчинків. Тому одним із завдань будь-якого державного ладу завжди було і залишається формування таких морально-політичних відчуттів, як патріотизм, любов до Батьківщини і ін.
Наступна група відчуттів — це інтелектуальні відчуття. Інтелектуальними відчуттями називають переживання, що виникають в процесі пізнавальної діяльності людини. Найбільш типовою ситуацією, що породжує інтелектуальні відчуття, є проблемна ситуація. Успішність або неуспішність, легкість або трудність розумової діяльності викликають в людині цілу гамму переживань. Інтелектуальні відчуття не тільки супроводжують пізнавальну діяльність людини, але і стимулюють, підсилюють її, впливають на швидкість і продуктивність мислення, на змістовність і точність отриманих знань. Існування інтелектуальних відчуттів — здивування, цікавості, допитливості, відчуття радості з приводу зробленого відкриття, відчуття сумніву в правильності рішення, відчуття упевненості в правильності доказу — є яскравим свідоцтвом взаємозв'язку інтелектуальних і емоційних процесів. При цьому відчуття виступають як своєрідний регулятор розумової діяльності.
Естетичні відчуття є емоційним відношенням людини до прекрасного в природі, в житті людей і в мистецтві. Спостерігаючи ті, що оточують