в цьому випадку є використання вікової особливості дітей, яка полягає в нестійкості уваги. Досить відвернути дитину від виниклої проблемної ситуації, і він сам зможе виконати поставлені перед ним завдання.
Вивчення проблеми виникнення негативних емоцій у дітей показало, що велике значення у формуванні такого емоційного стану, як агресивність, грає покарання дитини, особливо міра покарання. Виявилось, що діти, яких удома строго карали, проявляли під час гри з ляльками велику агресивність, чим діти, яких карали не дуже строго. Разом з тим повна відсутність покарань несприятливо впливає на розвиток дитячого характеру. Діти, яких за агресивні вчинки по відношенню до ляльок карали, були менш агресивні і поза грою, ніж ті, яких зовсім не карали.
Одночасно з формуванням позитивних і негативних емоцій у дітей поступово формуються етичні відчуття. Зачатки етичної свідомості вперше з'являються у дитини під впливом схвалення, похвали, а також осуд, коли дитина чує з боку дорослих, що одне — можна, потрібно і винне, а інше — не можна, неможливо, недобре. Проте перші уявлення дітей про те, що «добре» і що «погано», найтіснішим чином пов'язані з особистими інтересами як самої дитини, так і інших людей. Принцип суспільної корисності того або іншого вчинку, усвідомлення його морального сенсу визначають поведінка дитини декілька пізніше. Так, якщо запитати чотирьохп'ятирічних дітей: «Чому не слід битися з товаришами?» або «Чому не слід без попиту брати чужі речі?», — те відповіді дітей найчастіше враховують неприємні наслідки, витікаючі або для них особисто, або для інших людей. Наприклад: «Битися не можна, а то потрапиш прямо в око» або «Брати чуже не можна, а то в міліцію поведуть». До кінця дошкільного періоду з'являються відповіді вже іншого порядку: «Битися з товаришами не можна, тому що соромно кривдити їх», тобто у дітей все більше виникає усвідомлення моральних принципів поведінки.
До початку шкільного навчання у дітей наголошується достатньо високий рівень контролю за своєю поведінкою. У тісному зв'язку з цим знаходиться розвиток етичних відчуттів, наприклад діти в цьому віці вже переживають відчуття сорому, коли дорослі засуджують їх за провину.
Слід зазначити, що у дітей досить рано виявляються зачатки і іншого дуже складного відчуття — естетичного. Одним з перших його проявів треба рахувати задоволення, яке діти випробовують при слуханні музики. В кінці першого року дітям також можуть подобатися певні речі. Особливо часто це виявляється відносно іграшок і особистих речей дитини. Звичайно, розуміння красивого носить у дітей своєрідний характер. Дітей більше всього полонить яскравість фарб. Наприклад, з чотирьох пред'явлених в старшій групі дитячого саду зображень коня: а) у вигляді схематичного нарису штрихами, би) у вигляді зачорненого силуету, в) у вигляді реалістичного малюнка і, нарешті, г) у вигляді конячки яскраво-червоного кольору із зеленими копитами і гривою — дітям більше всього сподобалося останнє зображення.
Джерелом розвитку естетичних відчуттів є заняття малюванням, співом, музикою, відвідини картинних галерей, театрів, концертів, кіно. Проте