послідовників 3. Фрейда — неофрейдистов. Наприклад, роботи психолога-неофрейдиста Э. Фромма часто використовуються сучасними зарубіжними соціологами і філософами.
Слід зазначити, що таке єднання філософії і психології викликане ще і тим, що психологічна наука обирає методологію наукового дослідження, спираючись на світоглядні теорії і концепції, які у свою чергу формуються в рамках філософії. Так, в попередніх розділах ми говорили про роль в психології таких відомих учених, як Арістотель, Р. Декарт, Дж. Локк, Д. Юм і ін. Проте вони відомі перш за все як крупні філософи, засновники філософських шкіл. Панування того або іншого світогляду відбивається і на закономірностях розвитку психологічної науки. Наприклад, домінування у вітчизняній психології матеріалізму зумовив бурхливий розвиток експериментальних психологічних методів, підвищений інтерес до природничонаукових основ психології, прагнення вирішити проблему взаємозв'язку психічного і біологічного. Але разом з тим недостатньо уваги приділялося розвитку етичних структур особи. Підтвердженням цьому може служити духовна криза, спостережувана в Росії в кінці XX в.
Таким чином, сучасна психологія і філософія до цих пір розвиваються в тісній єдності, взаимодополняя один одного. Спостерігається інтеграція і взаємопроникнення знанні цих наук на теоретико-методологічному рівні.
Іншою наукою, яка знаходить дуже багато загальних з психологією інтересів в розробці проблем, пов'язаних з суспільством і особою, є соціологія. Тут також спостерігається взаимоподдержка в розвитку наук, але вже на рівні методології дослідження. Так, соціологія запозичує з соціальної психології методи вивчення особи і людських відносин. В той же час психологія широко використовує в своїх експериментальних дослідженнях прийоми збору наукової інформації, які є традиційно соціологічними. До таких методів відносяться в першу чергу опит і анкетування.
Крім того спостерігається взаємопроникнення різних теорій, розроблених в рамках даних наук. Наприклад, розроблена переважно соціологами концепція соціального навчення є загальноприйнятою в соціальній і віковій психології. З іншого боку, теорії особи і малої групи, розроблені психологами, знаходять широке застосування в соціології.
Є також немало проблем, які намагаються спільно вирішити психологи і соціологи. До таких проблем відносяться: взаємини між людьми, національна психологія, психологія економіки і політики держави. Сюди ж слід віднести проблеми соціалізації і соціальних установок, їх формування і перетворення.
Розглянемо рішення однієї з найбільш значущих для психології і соціології проблем — соціалізації. Слід відразу відзначити, що вирішення цієї проблеми стало можливе тільки завдяки сумісним розробкам психологів і соціологів. Так, в соціології проблема соціалізації розглядається в рамках теорії соціального навчення, а в психології — в рамках проблеми соціальної адаптації індивіда. Необхідно відмітити, що адаптація людини є центральною проблемою для багатьох наук, оскільки дана проблема вельми багатогранна. У свою чергу, соціальна адаптація є однією з граней адапта-