ции людини. При цьому в соціальній адаптації виділяють два аспекти: соціалізацію особи і її активність.
Соціалізація особи — це процес засвоєння і відтворення індивідом суспільного досвіду, в результаті якого він стає особою і набуває необхідних для життя психологічних якостей, знань, умінь і навиків, зокрема мови. Завдяки мові він, у свою чергу, дістає можливість спілкуватися з собі подібними, тобто взаємодіяти з людьми, що оточують його. Соціалізація — це пізнання індивідом створеної людьми цивілізації, набуття досвіду соціального життя, перетворення з природного і суспільна істота, з індивіда в особу. Соціалізація включає засвоєння норм моральності, культури людських взаємин, правил поведінки серед людей, а також соціальних ролей, видів діяльності, форм спілкування.
Соціалізація — це багатогранний процес, що має різні аспекти, по особливої уваги заслуговують механізми соціалізації, тобто способи, за допомогою яких людський індивід залучається до культури і набуває досвіду, накопиченого іншими людьми. Як основні джерела соціалізації людини виступають суспільні об'єднання (організації), сім'я, школа, література, мистецтво, друк, радіо, телебачення.
Механізми соціалізації людини вивчаються в рамках теорії соціального навчення. З погляду даної теорії поведінка людини формується в процесі його взаємодії, спілкування і спільної діяльності з різними людьми в різних соціальних ситуаціях, спостереження за поведінкою інших людей і наслідування їм, а також навчання і виховання. Слід підкреслити, що теорія соціального навчення заперечує виняткову значущість для формування поведінки людини біологічних чинників, особливостей організму і його функціонального стану. Дана теорія підкреслює роль не стільки біологічних, скільки соціальних чинників, наприклад сім'ї, шкільного оточення. З даного твердження виходить друге основне положення теорії соціального навчення: поведінка людини формується під впливом чинників соціального середовища.
Таким чином, наукові розробки соціологів знаходяться в дуже тісному зв'язку з роботами психологів, оскільки саме в психології розглядається взаємодія людини і соціального середовища. У свою чергу, для психології представляють самостійний інтерес самі різні аспекти соціалізації. Наприклад, вельми важливий такий аспект соціалізації, як ідентифікація. Що розуміється під цим терміном?
В процесі свого фізичного і соціального розвитку дитина засвоює велику кількість норм і форм поведінки. Цілком зрозуміло, що він не може виробити форму поведінки, в значній мірі відмінну від поведінки його найближчого соціального оточення. Тому основним прикладом для формування поведінки дитини є його батьки, друзі, знайомі. В процесі засвоєння суспільних норм чоловік починає ідентифікувати себе, т. с. співвідносити з представниками певної соціальної або вікової групи, а також з людьми певної підлоги. В результаті він набуває навиків відповідної ролевої поведінки, характерної для суспільства, в якому він живе.