Звичайно ж, ці дві тенденції знаходять своє віддзеркалення в закономірності розвитку людини. Більш того, ці дві тенденції знаходяться в постійній взаємодії, і для психології важливо з'ясувати характер їх взаємозв'язку.
Результати численних досліджень закономірностей психічного розвитку людини дозволяють говорити про те, що початковою передумовою психічного розвитку індивіда є його біологічний розвиток. Індивід народжується з певним набором біологічних властивостей і фізіологічних механізмів, які і виступають в ролі основи його психічного розвитку. Але ці передумови реалізуються лише тоді, коли людина знаходиться в умовах людського суспільства.
Розглядаючи проблему взаємодії і взаємовпливу біологічної і соціальної в психічному розвитку людини, ми виділяємо три рівні організації людини: рівень біологічної організації, соціальний рівень і рівень психічної організації. Таким чином, необхідно мати на увазі, що йдеться про взаємодію в тріаді «биологическое—психическое—социальное». Причому підхід до дослідження взаємовідношення компонентів даної тріади формується з розуміння психологічної суті поняття «особа». Проте відповісти на питання, що таке особа в психологічному плані, саме по собі є вельми непростим завданням. Більш того, рішення цього питання має свою історію.
Необхідно відзначити, що в різних вітчизняних психологічних школах поняття «особа», і тим більше співвідношення біологічного і соціального в осіб, їх роль в психічному розвитку, трактуються по-різному. Не дивлячись на те що всіма вітчизняними психологами беззастережно приймається точка зору, що затверджує, що поняття «особа» відноситься до соціального рівня організації людини, існують певні розбіжності з питання про ступінь прояву в особі соціальних і біологічних детермінант. Так, відмінність в поглядах на дану проблему ми виявимо в роботах представників Московського і Санкт-петербурзького університетів, що є провідними центрами вітчизняної психології. Наприклад, в роботах московських учених найчастіше можна зустріти думку про те, що соціальні детермінанти грають більш значущу роль в розвитку і формуванні особи. В той же час в роботах представників Санкт-петербурзького університету доводиться ідея про рівну значущість для розвитку особи соціальних і біологічних детермінант.
На наш погляд, не дивлячись на неспівпадання поглядів на окремі аспекти дослідження особи, в цілому ці позиції скоріше доповнюють один одного.
У історії вітчизняної психології уявлення про психологічну суть особи неодноразово змінювалося. Первинне осмислення особи саме як психологічній категорії будувалося на перерахуванні складових частин, створюючих особу як якусь психічну реальність. В цьому випадку особа виступає як набір якостей, властивостей, рис, особливостей психіки людини. З певної точки зору даний підхід був вельми зручний, оскільки дозволяв уникнути цілого ряду теоретичних труднощів. Проте цей підхід до проблеми розуміння психологічної суті поняття «особа» був названий академіком А. В. Петровским «колекціонуванням», бо в цьому випадкулич-