Методологічні основи вивчення людини

Як зрозуміти поведінку іншої людини? Чому люди володіють різними здібностями? Що таке «душа» і яка її природа? Ці і інші питання завжди займали розуми людей, причому з часом інтерес до людини і його поведінки постійно зростав.

Раціональний підхід до пізнання світу грунтується на тому, що дійсність, що оточує нас, існує незалежно від нашої свідомості, може бути досліджена досвідченим шляхом, а спостережувані явища цілком з'ясовні з наукових позицій. Для реалізації такого підходу необхідно мати загальне уявлення про предмет дослідження. У різних напрямах науки учені не-

 

Имена Ананьев Борис Герасимович (1907-1972) — выдающийся российский психолог. Научную деятельность начал в качестве аспиранта в Институте мозга еще при жизни В. М. Бехтерева. В 1968—1972 гг. был деканом факультета психологии ЛГУ. Явля­ется основателем ленинградской психологической школы. Ав­тор фундаментальных работ в области чувственного восприя­тия, психологии общения, педагогической психологии. Предло­жил систему человекознания,в которой были интегрированы данные различных наук о человеке.

одноразово робили спроби сформулювати цілісне уявлення про людину. Звичайно, таке уявлення існує і в психології.

Один з найбільш популярних у вітчизняній психології підходів до вивчення людини був запропонований Би. Р. Ананьевим. Оцінюючи значення діяльності Ананьева для вітчизняної науки, в першу чергу необхідно підкреслити, що їм був розроблений принципово новий методологічний підхід до дослідження психіки людини. Це дозволило не тільки виділити нові розділи психології, які до цього не існували як самостійні, але і по-новому поглянути на саму людину. Кажучи про основні особливості розвитку наукового знання про людину, Ананьев відзначав, що проблема людини стає загальною проблемою для всієї науки в цілому. При цьому для наукового пізнання людини характерні як все зростаюча диференціація і спеціалізація окремих дисциплін, так і тенденція до об'єднання різних наук і методів дослідження людини. Сучасну науку все більше і більше цікавлять проблеми, пов'язані із здоров'ям людини, його творчістю, навчанням і, звичайно, його думками і переживаннями, причому дослідження людини і людської діяльності здійснюється комплексно, з урахуванням всіх аспектів цих проблем.

Ананьев виділяв в системі человекознания чотири основні поняття: індивід, суб'єкт діяльності, особа і індивідуальність.

Поняття «індивід» має декілька тлумачень. Перш за все, індивід — це людина як одинична природна істота, представник вигляду Homo sapiens. В даному випадку підкреслюється біологічна суть людини. Але іноді це поняття використовують для позначення людини як окремого представника людської спільності, як соціальну істоту, що використовує знаряддя праці. Проте і в цьому випадку не заперечується біологічна суть людини.

Людина як індивід володіє певними властивостями (мал. 1.1). Ананьев виділяв первинні і вторинні властивості індивіда. До первинних він відносив властивості, властиві всім людям, такі як вікові особливості (відповідність певному віку) і статевий диморфізм (приналежність до певної підлоги), а також індивідуально-типові характеристики, зокрема кон-ституциональные особливості (особливості складання тіла), нейродинамічні

14 • Частина I. Введення в загальну психологію

Мал. 1.1. Структура поняття «індивід» (по Б. Р. Ананьеву)