Особа, що самоактуалізується, завжди вибирає рух вперед, подолання препятствий. Самоактуалізація — це процес постійного розвитку і практичної реалізації своїх можливостей. Це «праця ради того, щоб зробити добре те, що людина хоче зробити». Це «відмова від ілюзій, позбавлення від помилкових уявлень про себе».
На думку Маслоу, самоактуалізація — явище природжене, вона входить в природу людини. Людина народжується з потребами в добрі, моральності, доброзичливості. Вони складають ядро людини. І людина повинна уміти ці потреби реалізувати. Отже, самоактуалізація — це одна з природжених потреб. Окрім цієї потреби Маслоу виділяє в структурі осіб ще декілька основних: потреба продовження роду; потреба в їжі; потреба в безпеці; потреба в захисті; потреба в істині, добрі і ін.
Кажучи про різні теорії особи, ми не можемо не сказати декілька слів про французьку психологічну школу і про її найбільш видатного представника П. Жана.
Жані висловив думку про те, що різні психічні процеси є явища, що готують дії. Відчуття, мислення є процесами, що здійснюють регуляцію дій. У основу розвитку особи їм покладено вчення про поведінку. Але поняття поведінки Жані використовує не в бихевиористском сенсі. Воно розглядається як що включає не тільки ззовні спостережувану активність індивіда, але і внутрішній психічний зміст, який стає невід'ємною частиною поведінки, його регулюючою ланкою.
Положення Жані про те, що в структуру психічних процесів включений процес регуляції, є надзвичайно важливим. По суті, тут вже передбачена думка, яка знайшла свій подальший розвиток в працях вітчизняних психологів Л.С. Виготського, С. Л. Рубінштейна, А. Н Леонтьева, Л. И. Божович і інших, а саме перетворення індивіда на людину визначається тим, що з'являється можливість регуляції і саморегуляції.
Жані говорить про те, що психіка людини розвивається в співпраці з іншими людьми. Спершу людина співробітничає з іншими і лише потім, на основі цього, може регулювати власну поведінку.
Цікавою представляється структура поведінкового акту, запропонована Жані. Відповідно до неї в поведінковому акті виділяються три етапи: внутрішня підготовка до дії, виконання дії і завершення дії. Як ми бачимо, в цей опис поведінкового акту включено вже уявлення про мету дії.
Згодом Жані виділяє різні рівні поведінки людини (сім рівнів). До першого рівня він відносить рефлекторні акти. Це найнижчий рівень поведінки.
До другого рівня він відносить відстрочені перцептивні дії. На цьому рівні поведінку має двофазна будова, і в нім виділяються підготовка і завершення дії.
Третій рівень поведінки включає елементарні соціальні акти, наприклад акти наслідування.