Частина IV. Психічні властивості особи

Це необхідно знати Антисоціальна особа Розглядаючи проблему спрямованості особі, ми не можемо не розглянути особливу групу людей, яких прийнято називати «асоціальними особами». Такі люди практично не мають відчуття відповідальності, моралі або інтересу до інших. Їх поведінку майже повністю визначають їх власні потреби. Іншими словами, у них немає совісті. Якщо звичайна людина вже в ранньому віці уявляє собі, що поведінка має певні обмеження і що іноді слід відмовитися від задоволення ради інтересів інших людей, асоціальні особи рідко враховують чиї-небудь бажання, окрім своїх власних. Вони поводяться імпульсний, прагнуть до негайного задоволення своїх потреб і не переносять фрустра-ции. Слід зазначити, що сам термін «асоціальна особа» не відноситься до більшості людей, що здійснюють асоціальні дії. Асоціальна поведінка має ряд причин, включаючи членство в злочинному угрупуванні або кримінальній субкультурі, потребу в увазі і підвищеному статусі, втрату контакту з реальністю і нездатність контролювати імпульси. Більшість підлітків-злочинців і дорослих карних злочинців мають певний інтерес до інших людей (до сім'ї або членів банди) і певний моральний кодекс (наприклад, не зраджувати друга). На відміну від них асоціальна особа не має ніяких почуттів ні до кого, окрім себе, і не відчуває провини або розкаянь совісті, незалежно від того, скільки страждань вона заподіяла людям. До інших характеристик асоціальної особи (социопата) відноситься надзвичайна легкість брехні, потреба розбурхувати себе або приводити в збудження і нездатність змінювати свою поведінку в результаті покарання. Такі індивіди часто сприймаються як привабливі, інтелігентні, привабливі люди, що легко входять в контакт з іншими людьми. Їх компетентний і щирий вигляд дозволяє їм отримати перспективну роботу, але у них мало шансів на ній утриматися. Невгамовність і імпульсна скоро приводить їх до провалу, що відкриває їх дійсну натуру; вони коплять борги, кидають свої сім'ї або скоюють злочини. Будучи спійманими, вони настільки переконливо говорять про своє розкаяння, що їм часто відміняють покарання. Але асоціальна особа рідко живе відповідно до своїх заяв; у таких людей сказане не має відношення до їх справ і відчуттів. Особливо показовими вважаються дві характеристики асоціальної особи; по-перше, відсутність сочуствия і інтересу до інших і, по-друге, відсутність відчуття сорому або провини, нездатність розкаятися в своїх діях незалежно від того, наскільки вони були негожі. Сучасні дослідники виділяють три групи чинників, сприяючих розвитку асоціальної особи: біологічні детермінанти, особливості відносин батьків і дитини, стиль мислення. Проведені дослідження свідчать про генетичні причини асоціальної поведінки, особливо кримінальної. Так, у ідентичних близнят величина конкордантності для кримінальної поведінки удвічі вища, ніж у споріднених, з чого ясно, що таке поведінка частково успадковується. Вивчення усиновлення показує, що злочини усиновлених хлопчиків схожі із злочинами їх біологічних батьків.

 

июминутное поведінку людини слід розглядати не як реакцію на певні внутрішні або зовнішні стимули, а як результат безперервної взаємодії його диспозицій з ситуацією. Таким чином, мотивація людини може бути представлена як циклічний процес безперервної взаємної дії і перетворення, в якому суб'єкт дії і ситуація взаємно впливають один на одного і результатом якого є реально спостережувана поведінка. З цієї точки зору мотивація є процесом безперервного вибору і ухвалення рішень на основі зважування поведінкових альтернатив.

У свою чергу, мотив на відміну від мотивації — це те, що належить самому суб'єктові поведінки, є його стійкою особовою властивістю, из-