(мал. 22.2): фізіологічні (органічні) потреби, потреби в безпеці, потреби в приналежності і любові, потреби пошани (шанування), пізнавальні потреби, естетичні потреби, потреби в самоактуалізації. Причому, на думку автора, в підставі даної мотиваційної піраміди лежать фізіологічні потреби, а вищі потреби, такі як естетичні і потреба в самоактуалізації, утворюють її вершину.
У другій половині XX в. теорії потреб людини були доповнені поряд мотиваційних концепцій, представлених в працях Д. Макклелланда, Д. Аткинсона, Р. Хекхаузена, Р. Келлі, Ю. Роттера і ін. До певної міри вони близькі один до одного і мають ряд загальних положень.
По-перше, в більшості даних теорій заперечувалася принципова можливість створення єдиної універсальної теорії мотивації, що однаково успішно пояснює як поведінку тварин, так і людину.
По-друге, підкреслювалося, що прагнення зняти напругу як основне мотиваційне джерело цілеспрямованої поведінки на рівні людини не працює, в усякому разі не є для нього основним мотиваційним принципом.
По-третє, в більшості даних теорій затверджувалося, що людина не реактивна, а спочатку активний. Тому принцип редукції напруги для пояснення поведінки людини неприйнятний, а джерела його активності слід шукати в нім самому, в його психології.
По-четверте, дані теорії визнавали разом з роллю несвідомого істотну роль свідомості людини у формуванні його поведінки. Більш того, на думкубільшості авторів, свідома регуляція для людини є провідним механізмом формування поведінки.
По-п'яте, для більшості теорій даної групи було властиве прагнення ввести в науковий обіг специфічні поняття, що відображають особливості людської мотивації, наприклад «соціальні потреби, мотиви» (Д. Мак-клелланд, Д. Аткинсон, Р. Хекхаузен), «життєві цілі» (До. Роджерс, Р. Мей), «когнітивні чинники» (Ю. Роттер, Г. Келли і ін.).
По-шосте, автори теорій цієї групи були єдині в думці про те, що для дослідження мотивації людини неприйнятні методи дослідження причин поведінки у тварин. Тому вони зробили спробу знайти спеціальні методи вивчення мотивації, відповідні тільки для людини.
У вітчизняній психології також робилися спроби вирішувати проблеми мотивації людини. Проте аж до середини 1960-х рр. психологічні дослідження були зосереджені на вивченні пізнавальних процесів. Основною науковою розробкою вітчизняних психологів в області проблем мотивації є теорія деятелъностного походження мотиваційної сфери людини, створена А. Н. Леонтьевим.
З психологічною теорією діяльності Леонтьева ви вже знайомі. Згідно його концепції, мотиваційна сфера людини, як і інші його психологічні особливості, має своїджерела в практичній діяльності. Зокрема, між структурою діяльності і будовою мотиваційної сфери людини існують відносини ізоморфізму, тобто взаємної відповідності, а в основі динамічних змін, які відбуваються з мотиваційною сферою людини