Слід зазначити, що ці природжені анатомо-фізіологічні особливості будови мозку, органів чуття і руху, або природжені завдатки, і визначають природну основу індивідуальних відмінностей між людьми. На думку І. П. Павлова, основу індивідуальних відмінностей визначають переважаючий тип вищої нервової діяльності і особливості співвідношення сигнальних систем. Виходячи з даних критеріїв, можна виділити три типологічні групи людей: художній тип (переважання першої сигнальної системи), розумовий тип (переважання другої сигнальної системи) і середній тип (рівне представництво).
Виділені Павловим типологічні групи припускають у представників тієї або іншої групи присутність різних природжених завдатків. Так, основні відмінності художнього типу від мыслительного виявляються у сфері сприйняття, де для «художника» характерне цілісне сприйняття, а для «мислителя» — дроблення її на окремі частини; у сфері уяви і мислення у «художників» наголошується переважання образного мислення і уяви, тоді як для «мислителів» характерніше абстрактне, теоретичне мислення; у емоційній сфері обличчя художнього типу відрізняються підвищеною емоційністю, а для представників розумового типу властивіші розсудливі, інтелектуальні реакції на події.
Слід підкреслити, що наявність певних завдатків у людини не означає, що у нього розвиватимуться ті або інші здібності. Наприклад, істотною передумовою для розвитку музичних здібностей є тонкий слух. Але будова периферичного (слухового) і центрального нервового апарату є лише передумовою до розвитку музичних здібностей. Будова мозку не передбачає, які професії і спеціальності, пов'язані з музичним слухом, можуть виникнути в людському суспільстві. Не передбачено і те, яку область діяльності вибере для себе людина і які можливості будуть надані йому для розвитку завдатків, що є у нього. Отже, в якому ступені будуть розвинені завдатки людини, залежить від умов його індивідуального розвитку.
Таким чином, розвиток завдатків — це соціально обумовлений процес, який пов'язаний з умовами виховання і особливостями розвитку суспільства. Завдатки розвиваються і трансформуються в здатності за умови, якщо в суспільстві виникла потреба в тих або інших професіях, зокрема де потрібний саме тонкий музичний слух. Другим істотним чинником розвитку завдатків є особливості виховання.
Завдатки неспецифічні. Наявність у людини завдатків певного вигляду не означає, що на їх базі в сприятливих умовах обов'язково повинна розвинутися якась конкретна здатність. На основі одних і тих же завдатків можуть розвиватися різні здібності залежно від характеру вимог, що пред'являються діяльністю. Так, людина, що володіє хорошим слухом і відчуттям ритму, може стати музичним виконавцем, диригентом, танцюристом, співаком, музичним критиком, педагогом, композитором і т.д. Разом з тим не можна вважати, що завдатки не впливають на характер майбутніх здібностей. Так, особливості слухового аналізатора позначаться саме на тих здібностях, які вимагають особливого рівня розвитку даного аналізатора.