перш за все виявляються в специфічній сфері і не пов'язані з проявом здібностей в інших областях. Наприклад, судячи по біографічних даних А. С. Пушкин багато сліз пролив в ліцеї над математикою, але помітних успіхів не показав; Д. И. Менделеев в школі відрізнявся великими успіхами в області математики і фізики, а по мовних предметах мав тверду «одиницю».
До спеціальних здібностей необхідно віднести також музичні, літературні, сценічні і т.п.
Наступним рівнем розвитку здібностей є обдарованість. Обдарованістю називається своєрідне поєднання здібностей, яке забезпечує людині можливість успішного виконання якої-небудь діяльності.
У цьому визначенні необхідно підкреслити те, що від обдарованості залежить не успішне виконання діяльності, а тільки можливість такого успішного виконання. Для успішного виконання всякої діяльності потрібна не тільки наявність відповідного поєднання здібностей, по і оволодіння необхідними знаннями і навиками. Якої б феноменальної математичної обдарованості не мав чоловік, але якщо він ніколи не вчився математиці, він не зможе успішно виконувати функції самого рядового фахівця в цій області. Обдарованість визначає тільки можливість досягнення успіху в тій або іншій діяльності, реалізація ж цієї можливості визначається тим, якою мірою будуть розвинені відповідні здібності і які будуть придбані знання і навики.
Індивідуальні відмінності обдарованих людей виявляються головним чином в спрямованості інтересів. Одні люди, наприклад, зупиняються на математиці, інші — на історії, треті, — на суспільній роботі. Подальший розвиток здібностей відбувається в конкретній діяльності.
Слід зазначити, що в структурі здібностей можна виділити дві групи компонентів. Одні займають провідне положення, а інші є допоміжними. Так, в структурі образотворчих здібностей провідними властивостями будуть висока природна чутливість зорового аналізатора — відчуття лінії, пропорції, форми, світлотіні, колориту, ритму, а також сенсрмоторні якості руки художника, високорозвинута образна пам'ять і т.д. До допоміжних же якостей можна віднести властивості художньої уяви, емоційну настроєність, емоційне відношення до того, що зображається і т.д.
Провідні і допоміжні компоненти здібностей утворюють єдність, що забезпечує успішність діяльності. Проте структура здібностей — це вельми гнучка освіта. Співвідношення провідних і допоміжних якостей в конкретній здатності у різних людей неоднаково. Залежно від того, яка якість у людини є таким, що веде, відбувається формування допоміжних якостей, необхідних для виконання діяльності. Більш того, навіть в рамках однієї і тієї ж діяльності люди можуть володіти різним поєднанням якостей, які дозволять їм однаково успішно виконувати дану діяльність, компенсуючи недоліки.
Слід зазначити, що відсутність здібностей ще не означає непридатності людини до виконання тієї або іншої діяльності, оскільки існують психологічні механізми компенсації отсутствующих здібностей. Часто