Характер є прижиттєвою освітою і може трансформуватися протягом всього життя. Формування характеру найтіснішим чином пов'язане з думками, відчуттями і спонуками людини. Тому у міру того як формується певний устрій життя людини, формується і його характер. Отже, спосіб життя, суспільні умови і конкретні життєві обставини грають важливу роль у формуванні характеру.
Формування характеру відбувається в різних але своїм особливостям і рівню розвитку групах (сім'я, дружня компанія, клас, спортивна команда, трудовий колектив і ін.). Залежно від того, яка група є для особи референтною і які цінності підтримує і культивує ця група, у людини розвиваються відповідні риси вдачі. Під рисами вдачі розуміють психічні властивості людини, що визначають його поведінку в типових обставинах. Наприклад, сміливість або боязкість виявляються в ситуації небезпеки, товариськість або замкнутість — в ситуації спілкування і т.д. Існує достатньо багато класифікацій рис вдачі. У вітчизняній психологічній літературі найчастіше зустрічаються два підходи. У одному випадку всі риси вдачі пов'язують з психічними процесами і тому виділяють вольові, емоційні і інтелектуальні риси. При цьому до вольових рис вдачі відносять рішучість, наполегливість, самовладання, самостійність, активність, організованість і ін. До емоційних рис вдачі відносять поривчасту, вразливість, гарячність, інертність, байдужість, чуйність і ін. До інтелектуальних рис відносять глибокодумність, кмітливість, винахідливість, допитливість і ін.
У іншому випадку риси вдачі розглядаються відповідно до спрямованості особі. Причому зміст спрямованості особі виявляється у відношенні до людей, діяльності, навколишньому світу і собі. Наприклад, відношення людини до навколишнього світу може виявлятися або в наявності певних переконань, або в безпринципності.Цякатегорія рис характеризує життєву спрямованість особі, тобто її матеріальні і духовні потреби, інтереси, переконання, ідеали і т.д. Спрямованість особі визначає цілі, життєві плани людини, ступінь його життєвої активності. У характері, що сформувався, провідним компонентом є система переконань. Переконаність визначає довгострокову спрямованість поведінки людини, його непохитність в досягненні поставленої мети, упевненість в справедливості і важливості справи, яку він виконує.
Іншою групою рис вдачі є ті, які характеризують відношення людини до діяльності. При цьому є на увазі не тільки відношення людини до конкретного виду виконуваної роботи, але і діяльності взагалі. Головна умова утворення характеру — наявність життєвих цілей. Безхарактерній людині властива відсутність або розкиданість цілей. Риси вдачі, пов'язані з відношенням до діяльності, знаходять свій вираз і в стійких інтересах людини. Причому поверхневість і нестійкість інтересів нерідко зв'язані з великою подражательностью, з недоліком самостійності і цілісності особи людини. І навпаки, глибина і змістовність интере-