поведінки — регуляції за допомогою слова. Людині, здатній спілкуватися за допомогою слів, для формування своєї поведінки або уявлення про реальний світ немає необхідності вступати у фізичний контакт з об'єктами, що оточують його. Для цього йому досить мати інформацію, якої він набуває в процесі спілкування з іншими людьми.
Слід зазначити, що саме особливості людських співтовариств, що полягають в необхідності колективної праці, зумовили виникнення і розвиток мови. У свою чергу, мову зумовила можливість існування свідомості, оскільки думка людини завжди має вербальну (словесну) форму. Наприклад, людина, по певному збігу обставин що потрапив в дитячі роки до твариною і що виріс серед них, не уміє говорити, а рівень його мислення хоч і вище, ніж у тварин, абсолютно не відповідає рівню мислення сучасної людини.
По-третє, для нормального існування і розвитку людських співтовариств закони тваринного світу, засновані на принципах природного відбору, непридатні. Колективний характер праці, розвиток комунікації не тільки спричинили услід за собою розвиток мислення, але також зумовили формування специфічних законів існування і розвитку людського співтовариства. Ці закони відомі нам як принципи моральності і моралі.
Таким чином, існує певна послідовність явищ, що зумовили можливість появи свідомості у людини: праця привела до зміни принципів побудови взаємин між людьми. Ця зміна виразилася в переході від природного відбору до принципів організації соціального гуртожитку, а також сприяло розвитку мови як засоби комунікації. Поява людських співтовариств з їх моральними нормами, що відображають закони соціального гуртожитку, з'явилася підставою для прояву критичності мислення людини. Так з'явилися поняття «добре» і «погано», зміст яких визначався рівнем розвитку людських співтовариств. Поступово, з розвитком суспільства, ці поняття ускладнювалися, що до певної міри сприяло еволюції мислення. В той же час відбувався розвиток мови. У неї з'являлися все нові і нові функції. Вона сприяла усвідомленню людиною свого «Я», виділенню себе з навколишнього середовища. В результаті мова набула властивостей, що дозволяють розглядати її як засіб регуляції поведінки людини. Всі ці явища і закономірності визначили можливість прояву і розвитку свідомості у людини.
Разом з тим слід підкреслити, що подібна логічна послідовність є лише гіпотезою, викладеною з раціоналістичних позицій. Сьогодні існують і інші точки зору на проблему виникнення свідомості людини, зокрема висловлювані з ірраціональних позицій. Це не дивно, оскільки по багатьом питанням психології єдиної думки не існує. Ми віддаємо перевагу раціоналістичній точці зору не тільки тому, що подібних поглядів дотримувалися класики вітчизняної психології (А. Н. Леонтьев, Б. Н. Теплов і ін.). Існує цілий ряд фактів, що дозволяють встановити закономірності, які визначили можливість появи свідомості у людини.