Мета — це усвідомлений образ передбаченого результату, на досягнення якого направлена дія людини. Метою може бути який-небудь предмет, явище або певна дія. Завдання — це задана в певних умовах (наприклад, в проблемній ситуації) мета діяльності, яка повинна бути досягнута шляхом перетворення цих умов згідно певній процедурі. Будь-яке завдання завжди включає наступне: вимоги, або мета, якої треба досягти; умови, тобто відомий компонент постановки завдання; шукане — невідоме, яке треба знайти, щоб досягти мети. Завданням може бути конкретна мета, якої треба досягти. Проте в складних видах діяльності найчастіше завдання виступають як приватні цілі, без досягнення яких не можна досягти головної мети. Наприклад, для того, щоб опанувати якою-небудь спеціальністю, людина повинна спочатку вивчити її теоретичні аспекти, тобто вирішити певні учбові задачі, а потім реалізувати ці знання з практики і отримати практичні навики, тобто вирішити ряд завдань практичної діяльності.
Людина сучасного суспільства займається різноманітними видами діяльності. Класифікувати всі види діяльності навряд чи представляється можливим, оскільки для того, щоб представити і описати всі види людської діяльності, необхідно перерахувати найбільш важливі для даної людини потреби, а число потреб дуже велике, що обумовлене індивідуальними особливостями людей.
Проте можна узагальнити і виділити властиві всім людям основні види діяльності. Вони відповідатимуть загальним потребам, які можна виявити практично у всіх без виключення людей, а точніше — тим видам соціальної людської активності, в які неминуче включається кожна людина в процесі свого індивідуального розвитку. Такими видами діяльності є гра, учення і праця.
Гра — це особливий вид діяльності, результатом якого не стає виробництво якого-небудь матеріального або ідеального продукту. Найчастіше ігри мають характер розваги, переслідують мету отримання відпочинку. Існує декілька типів ігор: індивідуальні і групові, наочні і сюжетні, ролеві і ігри з правилами. Індивідуальні ігри є родом діяльності, коли грою зайнята одна людина, групові — включають декілька індивідів. Наочні ігри пов'язані з включенням в ігрову діяльність людини яких-небудь предметів. Сюжетні ігри розгортаються за певним сценарієм, відтворюючи його в основних деталях. Ролеві ігри допускають поведінку людини, обмежену певною роллю, яку в грі він бере на себе. Нарешті, ігри з правилами регулюються певною системою правил поведінки їх учасників. Бувають і змішані типи ігор: наочно-ролеві, сюжетно-ролеві, сюжетні ігри з правилами і т.п. Відносини, що складаються між людьми в грі, як правило, носять штучний характер в тому сенсі цього слова, що що оточують вони не приймаються серйозно і не є підставою для висновків про людину. Ігрова поведінка і ігрові відносини мало впливають на реальні взаємини людей, принаймні серед дорослих. Проте ігри мають велике значення в житті людей. Для дітей ігри мають по перевазі розвиваюче значення. У дорослих гра не є провідним видом діяльності, а служить засобом спілкування і розрядки.