Методичні вказівки до розв’язання задачі 1.

Одне з головних завдань фінансового менеджменту - максимізація рівня рентабельності власного капіталу при заданому рівні фінансового ризику - реалізується різними методами. Одним з основних механізмів реалізації цього завдання є «фінансовий ліверидж».

Фінансовий ліверидж характеризує використання підприємством позикових засобів, яке впливає на зміну коефіцієнта рентабельності власного капіталу. Іншими словами, фінансовий ліверидж є об'єктивним фактором, що виникає з появою позикових засобів в обсязі капіталу підприємства, який дозволяє йому отримати додатковий прибуток на власний капітал.

Фінансовий ліверидж – це фінансовий показник, який характеризує питому вагу залученого фінансування у складі джерел засобів, що використовуються підприємством. Якщо підприємство має залучені фінансові засоби, то можна розраховувати фінансовий ліверидж, а також ефект від використання фінансових залучених засобів.

В процесі аналізу залучених засобів було встановлено, що не всі залучені засоби сприяють виникненню ефекту фінансового лівериджу, а тільки ті, які надані у формі фінансових кредитів. Тому, залучені засоби, які пов’язані з іншими формами залученого капіталу, наприклад, кредиторська заборгованість, не породжують ефекту фінансового лівериджу.

Показник, що відображає рівень прибутку, що додатково генерується, власним капіталом при різній питомій вазі використання позикових засобів, називається ефектом фінансового лівериджу. Він розраховується за наступною формулою:

,……………(6.1)

де ЕФЛ - ефект фінансового лівериджу, що полягає у зростанні коефіцієнта рентабельності власного капіталу, %;

С_нп - ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом;

КВР - коефіцієнт валової рентабельності активів (відношення валового прибутку до середньої вартості активів), %;

ПК - середній розмір відсотків за кредит, що сплачуються підприємством за використання позикового капіталу, %;

ЗК - середня сума позикового капіталу, що використовується підприємством;

ВК - середня сума власного капіталу підприємства.

Виходячи з наведеної формули, можна виділити три основні її складові:

1. Податковий коректор фінансового лівериджу, який показує у якій мірі виявляється ефект фінансового лівериджу у зв’язку з різними рівнем оподаткування прибутку. Визначається таким чином:

ПФК = 1 - С_{нп,………..}(6.2)

де С_нп – ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом.

2. Диференціал фінансового лівериджу – характеризує різницю між коефіцієнтом валової рентабельності активів і середнім розміром відсотку за кредит. Визначається за формулою:

ДФЛ = КВР – ПК, (6.3)

де КВР - коефіцієнт валової рентабельності активів (відношення валового прибутку до середньої вартості активів), %;

ПК - середній розмір відсотків за кредит, що сплачуються підприємством за використання позикового капіталу, %.

Чим вищим є позитивне значення диференціалу фінансового лівериджу, тим вищим при інших рівних умовах буде його ефект.

Формування від’ємного значення диференціалу фінансового лівериджу з будь-якої причини завжди призводить до зниження коефіцієнта рентабельності власного капіталу. В цьому випадку використання підприємством залученого капіталу дає негативний ефект.

3. Коефіцієнт фінансового лівериджу – характеризує суму залученого капіталу, що використовується в розрахунку на одиницю власного капіталу. При позитивному значенні диференціалу будь-яке зростання коефіцієнту фінансового лівериджу визиватиме ще більший приріст коефіцієнта рентабельності власного капіталу, а при від’ємному значенні диференціалу приріст коефіцієнту фінансового лівериджу призводитиме до ще більших темпів зниження коефіцієнта рентабельності власного капіталу.

Таким чином, при незмінному диференціалі коефіцієнт фінансового лівериджу є головним генератором як збільшення суми і рівня прибутку на власний капітал, так і фінансового ризику втрати цього прибутку. Аналогічним чином, при незмінному коефіцієнті фінансового лівериджу позитивна чи негативна динаміка його диференціалу генерує як збільшення суми і рівня прибутку на власний капітал, так і фінансовий ризик його втрати.

Коефіцієнт фінансового лівериджу визначається за формулою:

, (6.4)

ЗК - середня сума позикового капіталу, що використовується підприємством;

ВК - середня сума власного капіталу підприємства.