Обчислення журналу поздовжнього нівелювання траси.

 

Розрахунки виконують в журналі (Дод. 1) у такій послідовності:

1. На кожній станції обчислюють перевищення h1 і h2 за різницями відліків задніх (а) і передніх (б) рейок:

h1= ачорнбчорн; h2= ачервбчерв. (1)

Обчислені перевищення h1 і h2 записують у графи 6 і 7 журналу з відповідним знаком.

2. Середнє перевищення отримують за формулою

(2)

і записують у графи 8 і 9.

3. Виконують посторінковий контроль. Для цього сумують чорні та червоні відліки задньої ∑h3 і передньої рейок ∑hп (графи 3 і 4). Щоб уникнути помилок в обчисленнях, в суми відліків не вносять значень "п'яток" рейок. Знаходять суми перевищень ∑hобч (графи 6 і 7) і суми середніх перевищень ∑hсер (графи 8 і 9).

Одержані суми мають відповідати умові

а3 - ∑бп = ∑hобч = 2∑ hсер. (3)

Результати умови (3) записують під відповідними графами внизу на кожній сторінці журналу. Їх збіжність має виконуватись з точністю до 1 мм.

4. В кінці журналу нівелювання виконують контроль всього нівелірного ходу, так само, як виконували посторінковий контроль, враховуючи умову (3).

5. Визначають нев'язку нівелірного ходу за формулою:

fh= ∑ hсер - (Hк - Hпоч), (4)

 

де - ∑ hсер сума середніх перевищень всього ходу; Hк, Hпоч - висоти кінцевої та початкової точок ходу. Такими точками можуть бути репери або інші фіксовані точки з відомими висотами.

Різницю (Hк- Hпоч) = ∑ hтеор називають теоретичною сумою перевищень.

6. Для оцінки точності нівелірного ходу одержану нез'язку f h, порівнюють із допустимою:

допfh = ±50мм, (5)

де L - довжина нівелірного ходу в кілометрах.

7. Зрівноваження середніх перевищень виконують у тому випадку, коли нев'язка f h , не перевищує допустимої. Нев'язку fh вводять у вигляді поправок з оберненим знаком порівну в усі середні перевищення. Сума всіх поправок повинна дорівнювати нев'язці, взятій з протилежним знаком: ∑δh=- f h.

Поправки δh, виписують червоним кольором над середніми перевищеннями hср у графи 8 і 9.

Середні перевищення обчислюють до цілих міліметрів. Виправлені перевищення одержують за формул

 

hвипр=hсрh. (6)

Контролем обчислення hвипр є збіжність сум виправлених і теоретичних значень перевищень:

hвипр=hтеор. (7)

Значення виправлених перевищень записують у графи 10 і 11 нівелірного журналу.

8. Висоти зв'язуючих точок обчислюють так: висота наступної точки Ні+1 дорівнює висоті попередньої точки Hi плюс виправлене hвипр перевищення між цими точками:

Hi+1 = Hi + hвипр, (8)

де і - номер точки.

Обчислені висоти зв'язучих точок записують у графу 13 журналу.

Контролем обчислення висот зв'язуючих точок є одержання заданої висоти НК кінцевої точки нівелірного ходу.

9. Обчислення висот проміжних точок виконують через горизонт
приладу ГП (рис. 2).

Горизонт приладу обчислюють за формулою:

ГП=Hi + а, (9)

а висоту проміжної точки

Hпр= ГП - впр, (10)

де ГП - висота візирної осі над рівневою поверхнею;

Нiвисота точки (у практиці вимірювань використовують задню точку ходу);

а – відлік чорної шкали рейки на цій точці;

Нпр висота проміжної точки;

впр – відлік чорної шкали рейки на проміжній точці.

Значення горизонту приладу ГП записують у проміжної точки - у відповідному рядку графи 13 (Дод. 1).

 

 

Рис. 2

 

10. Оформлення нівелірного журналу. Усі графи журналу, крім 13, акуратно заповнюють добре загостреним олівцем. Графу 13, посторінковий і пожурнальний контролі, обчислення, пов'язані з оцінкою точності нівелірного ходу, записують чорним чорнилом або тушшю; значення поправок δh у середні перевищення - червоним кольором.