Процес складання здійснюється з метою вирівнювання стрічок за товщиною, складом і структурою. При складанні декількох стрічок різні за товщиною, структурою та іншими якостями місця стрічок, які складають, з'єднуються в різних комбінаціях, завдяки чому стрічки вирівнюються.
Квадратична нерівнота стрічки С визначається за формулою:
, (4.1)
де Со- квадратична нерівнота стрічок, які складають;
d - кількість складань.
Витягування застосовують з метою потоншення стрічок, а також розпрямлення та паралелізації волокон. При витягуванні волокна зміщуються відносно одне одного, перерозподіляючись на більшій довжині витягнутого продукту. При цьому між волокнами діють сили тертя та зчеплення, завдяки яким волокна розпрямлюються та розташовуються паралельно одне одному вздовж осі.
Інтенсивність витягування характеризується витяжкою Е, величину якої можна визначити за формулою:
, (4.2)
де v2 - швидкість випуску стрічки, м/хв;
v1 - швидкість подавання стрічки м/хв;
Т2 – лінійна щільність стрічки на виході з машини, ктекс;
Т1 – лінійна щільність стрічки на живленні машини, ктекс.
Розпрямлення волокон при витягуванні характеризується ступенем розпрямленості та визначається відношенням довжини нерозпрямленого волокна до довжини розпрямленого волокна. Звичайно ступінь розпрямленості після витягування на стрічковій машині становить 0,75.
Для витягування та складання стрічки застосовуються стрічкові машини.
У бавовнопрядильному виробництві використовують високошвидкісні стрічкові машини Л2-50-1 та Л2-50-220У. В кардній системі прядіння бавовни при виробництві пряжі на кільцевих прядильних машинах з рівниці як перший та другий переходи використовують машину Л2-50-1. При виробництві пряжі на пневмомеханічних прядильних машинах як другий перехід застосовують стрічкову машину Л2-50-220У з ущільненим укладанням стрічки до тазів малого діаметра.
На рис. 4.1 наведена технологічна схема стрічкової машини Л2-50-1. До складу стрічкової машини входять тази (1), самовантажні вали (2), столик (3), обмежники (4), живильна пара валів (5), вали витяжного приладу (6, 7, 9), контролюючий валик (8), лоток (10), ущільнювальна пара валів (11), лійка (12), випускні валики стрічкоукладача (13), стрічкоукладач (14) і таз (15).
Продуктивність стрічкової машини визначається за формулою, кг/год:
, (4.3)
де vв - швидкість випуску стрічки, м/хв;
Тс - лінійна щільність стрічки, текс;
М - кількість випусків на машині;
Ккч - коефіцієнт корисного часу машини.
Рис. 4.1. Технологічна схема стрічкової машини Л2-50-1
Як і в бавовнопрядінні, призначення стрічкових машин у камвольному прядінні вовни полягає у вирівнюванні стрічок за товщиною в процесі складання та в розпрямленні й паралелізації волокон в процесі витягування стрічок.
У камвольній системі прядіння стрічкові машини застосовують перед гребенечесанням (після кардочесання), після гребенечесання та перед приготуванням рівниці.
У тонкогребінній системі прядіння використовують стрічкові машини різних марок типу ЛШ-4Т, ЛШ-2К, ЛШ-1АК, ЛМШ-220 і ЛМШ-220-1АК.
Стрічкові машини в тонкогребінному прядінні застосовують на перших трьох переходах. Ці машини відрізняються від двопільних машин, які застосовують в чесальному відділі, тим, що голки розміщені на їх гребенях щільніше, а самі голки тонкіші. Крім того, в міру потоншення стрічки кількість головок на стрічкових машинах збільшується.
Для потоншення та одночасного вирівнювання стрічки, сформованої на ручній або автоматичній машині з чесаного лляного волокна чи на чесальній машині з пачосів та короткого лляного волокна, застосовують приготувальні системи. Приготувальна система для лляного мокрого прядіння залежно від якості пряжі, яку виробляють, включає 3-5 переходів стрічкових машин, а для пачосового мокрого прядіння - 3 переходи стрічкових машин.
При сухому прядінні стрічки переробляють на 3-4 переходах стрічкових машин, при пачосовому сухому безрівничному прядінні на - 2 переходах стрічкових машин.
При першому переході лляної приготувальної системи застосовують перегінну стрічкову машину ЛП-500-Л.
Подальша переробка лляної стрічки здійснюється на швидкісних стрічкових машинах з черв’ячним однопільним гребінним механізмом ЛЧ-2Л, ЛЧ-3Л і ЛЧ-4Л або машинах поліпшеної конструкції лч-2-л1, лч-3-л1, лч-4-л1.
Для переробки пачосового волокна застосовують швидкісні черв'ячні двопільні стрічкові машини: ЛЧ-1-ЛО, 2ЛЧ-1-ЛО, 2ЛЧМ-1-ЛО чи ЛЛ-1Ч, ЛЛ-2Ч, ЛЛ-3Ч.
У сухому прядінні на останньому переході застосовують стрічкові машини з однопільним черв'ячним гребінним механізмом: у лляному прядінні - ЛЧ-5-Л1, у пачосовому - ЛЧ-2-ЛО.
На рис. 4.2 наведено технологічну схему однопільних черв'ячних стрічкових машин типу ЛЧ-4Л-1. До складу машини входять: таз із стрічкою (1, 13), напрямні ролики (2), живильна лійка (3), живильні циліндри (4, 6), накладний валик (5), полозки гребінного поля (7), затискач випускної пари циліндрів (8, 9), стрічкоз'єднувальна дошка (10), плющильні вали (11), обертальна трубка (12), напільна тарілка стрічкоукладача (14).
Рис. 4.2. Технологічна схема однопільної черв’ячної стрічкової машини ЛЧ-4-Л1
Формування стрічки в шовкопрядінні здійснюється на розкладкових машинах типу РЛ-200-ШЛ. На розкладкових машинах борідки (прочіс) у вигляді невеликих полотнинок, одержаних на круглочесальних машинах, піддають витягуванню з метою розпрямлення та паралелізації волокна і формують стрічку певної довжини та маси.
Після розкладкових машин матеріал надходить до стрічкових машин, призначення яких полягає в тому, щоб з широких стрічок, одержаних на розкладкових машинах, виробити більш тонку та рівномірну стрічку. В шовкопрядінні застосовують в основному стрічкові машини з плоскими падаючими гребенями. Для короткого волокна використовуються машини з круглими гребенями.
Звичайно застосовують три – чотири переходи стрічкових машин, а для пряжі з малою лінійною щільністю - до п'яти переходів.
На рис. 4.3. наведено технологічну схему стрічкової машини першого переходу.
Рис. 4.3. Технологічна схема стрічкової машини з падаючими гребенями
До складу машини входять: живильний столик (1), живильні циліндри (2), щілинний стрічкообмежувач (3), гребінний механізм (4), напрямний валик (5), випускні валики (6), натискний циліндр (7), лоток (8), ущільнювальна лійка (9), плющильні валики (10), випускні валики (11) і таз (12).
Стрічкові машини наступних переходів мають ту ж будову, що й першого, й відрізняються тільки живильним приладом і більш тонкою гарнітурою гребенів.
Витяжка на стрічкових машинах дорівнює 8-14, а кількість складань досягає 12.