Процес одержання рівниці з стрічки називають передпрядінням. Він здійснюється на рівничних машинах.
Рівничні машини служать для витягування, крутіння та намотування рівниці. Витягування застосовують для потоншення рівниці та подальшого розпрямлення волокон. Витягування здійснюється у витяжному приладі, який складається з трьох або чотирьох витяжних пар.
Крутіння застосовують для зміцнення продукту, який одержують в результаті витягування та формування рівниці.
Інтенсивність крутіння характеризується круткою К. Крутку визначають за формулою, кр/м:
, (5.1)
де αТ – табличне значення коефіцієнта крутки в системі текс;
Т – лінійна щільність рівниці, текс.
Знаючи швидкості робочих органів машини, які беруть участь у крутінні рівниці, можна визначити крутку за такою формулою, кр/м:
, (5.2)
де nвер – частота обертання веретена, об/хв;
vв – лінійна швидкість випуску рівниці, м/хв.
Намотування рівниці здійснюється за рахунок різниці в частоті обертання котушки та веретена. Довжина рівниці, яку намотують на котушку, повинна дорівнювати довжині рівниці після випускної пари витяжного приладу. Цю рівність виражають формулою, яка одержала назву перше рівняння намотування:
, (5.3)
де nk– частота обертання котушки, об/хв;
nвер – частота обертання веретена, об/хв;
dн – діаметр намотування рівниці, м;
vв – лінійна швидкість випуску рівниці, м/хв;
Ек – витяжка між котушкою та випускною парою витяжного приладу.
Масу рівниці на котушці mp визначають за формулою, г:
, (5.4)
де Vp – об'єм рівниці на котушці, см3;
Δ – густина намотування рівниці, г/см3.
Час наробки зйому рівниці t визначають за формулою, год:
, (5.5)
де mp – маса рівниці на котушці, г;
Р – продуктивність одного веретена, кг/год.
У бавовнопрядінні найчастіше використовують такі марки рівничних машин: Р-168-3, Р-192-5 і Р-260-5.
Спрощена технологічна схема рівничної машини Р-192-5 включає таз із стрічкою (1), ролик живильного пристрою (2), ущільнювач (3), трициліндровий дворемінцевий витяжний прилад (4), рогульку (5), веретено (6), котушку (7), верхню каретку (8) та нижню каретку (9) (рис. 5.1).
Для виробництва рівниці різної лінійної щільності використовують один або два переходи рівничних машин.
При виробництві пряжі з великою та середньою лінійною щільністю застосовують один перехід рівничних машин, а при виробництві пряжі з малою лінійною щільністю - один або два переходи цих машин.
Рис. 5.1. Спрощена технологічна схема рівничної машини першого переходу
Розрахунок продуктивності одного веретена рівничної машини визначається за такою формулою, кг/год:
, (5.6)
де Кк.ч. - коефіцієнт корисного часу.
Рівничні машини в тонкогребінному прядінні вовни виробляють сукану рівницю. Вони складаються з рамки і витяжного, сукального та мотального приладів. Витяжний прилад застосовують з круглим гребенем. Схему рівничної машини тонкогребінного прядіння вовни наведено на рис. 5.2. До складу машини входять: вічко водила (1), задня пара циліндрів витяжного приладу (2), проміжна та передня пари циліндрів витяжного приладу (3, 4), передня пара валів (5), круглий гребінь (6), сукальні рукави (7), в'юрок (8), бобіна (9) та накатний валик (10).
Рис. 5.2. Технологічна схема рівничної машини тонкогребінного прядіння вовни
На камвольних підприємствах працюють рівничні машини FМ-3 фірми "Шлюмберже" (Франція), SSK/11 фірми "Сант-Андреа Новара", SRB 41 фірми "Коньєтекс" (Італія). Вказані машини відрізняються конструкцією витяжного приладу та інших допоміжних механізмів.
У новій єдиній системі гребінного прядіння вовни на відміну від тонкогребінної системи виробляють не сукану, а кручену рівницю. Витяжні прилади з круглим гребенем не застосовуються. На машинах середніх переходів їх замінено однопільними витяжними приладами, а на останніх - ремінцевими.
Рівницю з стрічки, яка містить напівгрубу вовну, виробляють на вітчизняних рогульчастих машинах Р-192-Ш та машинах моделі 1505/6 фірми "Текстима" (Німеччина), принцип роботи яких не відрізняється від принципу роботи машин бавовнопрядильного виробництва.
У системі прядіння тіпаного льону застосовуються рівничні машини РН-216-Л, РН-216-Л2 і Р-164-Л, а в системі прядіння короткого льону та пачосів - машини РОН-216-Л2, Р-216-ЛО і РО-164-Л. Найбільше поширення одержали машини РН-216-Л та РОН-216-Л з підвісними рогульками та двофланцевими котушками. Машини з підвісними рогульками можуть працювати з більш високою частотою обертання рогульок і з більшою продуктивністю.
Процес потоншення стрічки на рівничній машині відбувається так само, як і на стрічкових машинах з черв'ячним гребінним механізмом.
Приготування рівниці з волокон натурального шовку, так само, як і при виготовленні рівниці з інших видів волокон, здійснюється на рівничних машинах. Залежно від плану прядіння стрічка з випускної стрічкової машини надходить або на сукально-рівничну машину, де зміцнення рівниці здійснюється за допомогою сукання, або на звичайну рівничну машину, де рівниця зміцнюється скручуванням.
Інтенсивність сукання продукту на сукально-рівничній машині типу СР-4-ШЛ залежить від величини поперечного переміщення сукальних рукавів, їх довжини, частоти коливань та швидкості руху стрічки між ними.
На рівничній машині з рогульковими веретенами відбувається подальше потоншення продукту за рахунок крутіння та намотування одержаної рівниці в пакування певної форми, будови та розміру.
Ця машина відрізняється від рівничної машини, яку застосовують в бавовнопрядінні, витяжним приладом, аналогічним витяжному приладу сукально-рівничної машини. Рогулькові веретена на машині розташовані в один ряд на відміну від рівничних машин, які застосовують в інших системах прядіння.