Процес формування тканини на ткацькому верстаті складається з таких операцій: зівоутворення, прокладання нитки до зіву, прибивання нитки піткалля до опушки тканини, навивання тканини на товарний валик і подавання основи з навою в робочу зону верстата.
Усі вузли сучасного автоматичного ткацького верстата складаються з головних механізмів, які виконують одну з перерахованих вище операцій. До них відносяться механізми, що здійснюють переміщення основи та тканини, тобто механізми натягування та відпускання основи та товарний регулятор, зівоутворювальний механізм, пристрій для прокладання піткання в зіві; батанний механізм, за допомогою якого прокладене до зіву піткання прибивається до опушки тканини.
Крім перерахованих механізмів, ткацькі верстати оснащені допоміжними механізмами (запобіжними пристроями, а також механізмами, що дозволяють виробити тканину з різного за якістю та кольором піткання).
Поздовжній рух основи та тканини здійснюється за допомогою напрямних органів (скала, шпарунки, грудниці та цінових паличок).
Спрощена технологічна схема ткацького верстата наведена на рис. 9.1. До складу схеми входять: ткацький навій (1), нитки основи (2), скало (3), ламелі (4), вічка галів (5), зубці берда (6), нитка піткання (7), батанний механізм (8), опушка тканини (9), грудниця (10), вальян (11) і товарний валик (12).
Рис. 9.1. Спрощена технологічна схема ткацького верстата
Продуктивність ткацького верстата розраховується за формулою, м2/год:
, (9.1)
де n - частота обертання головного вала верстата, об/хв;
В - ширина тканини, м;
Ру - щільність за пітканням на 10 см.
Для виробництва різних тканин застосовуються різноманітні ткацькі верстати, які можна згрупувати:
1. За принципом формування тканини. Існують верстати з періодичним формуванням тканини (фронтальний прибій) і верстати з безперервним формуванням, які можуть бути круглими та плоскими (багатозівні, плоскосекційні).
2. За способом прокладання нитки піткання - човникові, безчовникові з малогабаритними прокладачами, рапірні та соплові.
3. Залежно від конструкції окремих механізмів.
Човникові верстати, на яких нитка піткання прокладається за допомогою човника, поділяються на такі підгрупи:
a. механічні й автоматичні - залежно від наявності механізму автоматичної зміни піткання;
б. вузькі та широкі - залежно від робочої ширини верстата (заправлення по берду). Верстати з робочою шириною до 100 см називаються вузькими, а верстати з шириною 120-175-250 см - широкими;
в. одно- та багаточовникові - залежно від того, з якою кількістю човників може працювати верстат. На багаточовникових верстатах, які виробляють картаті тканини, піткання кожного кольору заряджають в окремий човник;
г. ексцентрикові, кареткові та жакардові - залежно від виду зівоутворювального механізму.
Ексцентрикові зівоутворювальні машини застосовуються при виробництві тканини менш складного переплетення: міткалю, бязі та інших. При виробництві тканин більш складного переплетення на верстатах установлюють багаторемізні каретки. Великовізерункові тканини виробляють на верстатах, оснащених жакардовими механізмами.
Класифікація ткацьких верстатів базується також на розподіленні їх на групи залежно від виду сировини, яку переробляють. Ткацькі човникові верстати випускають таких марок: АТ-100-5М, АТ-2-120ШЛ, АТ-175-ЛБ, АТ-2-250Ш.
Усе більш широке розповсюдження одержують безчовникові ткацькі верстати СТВ-216, СТБ-2-216, СТБ-2-175, СТБ-2-330.
Безчовникові ткацькі верстати, залежно від способу прокладання піткання, поділяються на верстати з малогабаритними прокладачами, рапірні та соплові.
Верстати з малогабаритними прокладачами поділяються на верстати з двобічним прокладанням піткання та з однобічним прокладанням піткання.
Рапірні верстати бувають однорапірні з жорстокою рапірою, дворапірні з жорстокими рапірами, однорапірні з гнучкою рапірою та дворапірні з гнучкими рапірами.
Соплові верстати можуть бути пневмомеханічними (П-105, П-125, П-105-3Б8, П-125-3В8, ПН-110, ПН-130) і гідравлічними (К-125).
Створені комбіновані пневморапірні верстати: АТПР-100, АТПР-120, АШР-120-2, які відрізняються заправною шириною; АТПР-100-2У й АТПР-120-2У - модифікація перших двох верстатів; АТПР-100-4 і АТПР-120-2 - остання модифікація, а також верстати пневморапірні ворсові АТПРВ-160.