Прилади та устаткування: шаблон 50 мм завдовжки, торсійні ваги, набір волокон, установка для визначення повітропроникності волокон ВПЛ і розсувне гребінне поле (РГП), спеціальний різак, мотовило МПА-1М, вагові текстильні квадранти та ножиці.
1. Готують 10 пучків лляних волокон. З кожного пучка роблять вирізки за шаблоном завдовжки 50 мм. Волокна у вирізках паралелізують вручну, видаляють короткі сплутані волокна. З кожної вирізки відраховують по 40 волокон. Визначають масу кожного пучка лляних волокон і розраховують лінійну щільність за формулою 10.6.
2. З проб бавовняних і вовняних волокон викладають штапель з рівними кінцями, вичісують короткі волокна та розкладають рідкими прядками між двома предметними столиками. Підраховують кількість волокон у кожній парі стекол, зберігаючи рівний край. За допомогою спеціального різака вирізають середню частину пучка завдовжки 10 мм та зважують. Лінійну щільність визначають за формулою 10.5.
3. На автоматизоване мотовило МПА-1М намотують пасмо шовкової нитки завдовжки 25 м. Для одержання пучків, які складаються з 25 ниток метрової довжини, пасмо розрізають ножицями. Від кожного пучка відберають будь-які 10 відрізків і зважують. Фактичну лінійну щільність шовкової нитки розраховують за формулою 10.3, а кондиційну лінійну щільність - за формулою 10.4.
4. Розраховують нерівномірність волокон за лінійною щільністю (формули 10.7-10.9).
5. Ознайомитися з будовою та роботою приладів ВПЛ і РГП згідно з їх інструкціями.
6. Пробу волокна розкладають рівномірно по всій поверхні голчастого поля та за допомогою решітки занурюють волокно в гребені. Відкидають решітку та вмикають кнопку “Пуск”, гребінне поле розсувається. Гребені зсувають і складену полотнинку піддають повторній обробці. Волокно знімають з гребенів за допомогою вилки та складають одержану полотнинку у чотири шари і за допомогою шаблона надають полотнинці форму паралелепіпеда.
7. Підготовлену пробу закладають до робочої камери приладу ВПЛ і пропускають крізь неї повітря під тиском 140 мм водяного стовпа.
8. На лівому манометрі визначають втрату тиску від проходження повітря крізь шар волокна та за її величиною знаходять у таблиці 11.1 розщепленість пачосів.
9. Результати випробувань та обчислень подають у таблицях 11.2-11.4.
Таблиця 11.1
Визначення розщепленості волокна за показаннями манометра приладу ВПЛ
| Р2 мм водяного стовпа | Розщепленість | Р2 мм водяного стовпа | Розщепленість |
Таблиця 11.2
Основні характеристики лінійної щільності для тіпаного льону
| Номер вимірювання | Маса пучків, mв, мг | Лінійна щільність, Т, мтекс | Середнє квадратичне відхилення, σ | Коефіцієнт варіації, С, % | Відносна гарантійна похибка, mг.від.,% |
| …. | |||||
Таблиця 11.3
Основні характеристики лінійної щільності бавовняного та вовняного волокон
| Номер вимірювання | Кількість волокон у пучку, n | Довжина вирізки, ls, мм | Маса середньої частини пучка волокон, mс, мг | Фактична лінійна щільність, Тф, мтекс | Середнє квадратичне відхилення, σ | Коефіцієнт варіації, С, % | Відносна гарантійна похибка, mг.від.,% |
| … | |||||||
Таблиця 11.4
Основні характеристики лінійної щільності шовкової нитки
| Номер вимірювання | Кількість пасом, n | Довжина нитки в пасмі, l, м | Маса пасм, m, г | Фактична лінійна щільність, Тф, текс | Середнє квадратичне відхилення, σ | Коефіцієнт варіації, С, % | Відносна гарантійна похибка, mг.від.,% |
| …. | |||||||