Йодометричним методом

Показник	Дані спостережень за дослідом
першим	другим
Наважка продукту G, г
Об’єм мірної колби Vк, см3 Об’єм гідролізату, взятого для визначення цукру, Vг, см3
Кількість 0,1 моль/дм3 розчину тіосульфату натрію, см3, що йде на: титрування контрольного досліду – V1 титрування гідролізату – V2
Коефіцієнт перерахунку 0,1 моль/дм3 Na2S2O3 на цукор – К [2, с. 305]
Вміст сахарози в продукті Х, % до СР

 

Вміст сахарози в продукті Х, % до СР, визначають згідно з формулою:

(14.12)

де G – наважка продукту, г; V₁ – кількість 0,1 моль/дм³ розчину тіосульфату натрію, см³, що йде на титрування контрольного досліду, см³; V₂ – кількість 0,1 моль/дм³ розчину тіосульфату натрію, см³, що йде на титрування гідролізату, см³; К – коефіцієнт перерахунку 0,1 моль/дм³ Na₂S₂O₃ на цукор; V_к – об’єм мірної колби, см³; V_г – об’єм гідролізату, взятого для визначення цукру, см³.

Аналіз одержаних результатів. Висновки і рекомендації

Середнє значення порівнюють із очікуваним вмістом цукру в виробах.

Робота 14.3.Визначення ступеню точності методів визначення масової частки цукру в харчових продуктах

Порядок виконання роботи

Результати визначення цукру в перерахунку на СР перманганатним та йодометричним методом порівнюють між собою і за вмістом цукру за нормативною документацією, обчислюють відхилення показників.

Результати аналізів для порівняння заносять до табл. 14.3.

Таблиця 14.3